Частина 3

81 5 0
                                    

Повечерявши Клері та Герміона пішли виконувати домашнє завдання.
— Герміоно, що там за завдання після алгебри?
— Так.
— Що так, яке наступне завдання? — Клері помітила що із подругою щось не те — Агов, Земля викликає Герміону!
— А? Що? Так що там за завдання кажеш?
— Мені здається я знаю в чому справа. Ти втріскалася в того красунчика, що дружить із тимзаїкою.
— Ти що, геть збожеволіла? Говориш якісь нісенітниці.
— Авжеш, ти весь день витріщалася на того хлопця.
— Хто б казав! Ти теж небайдуже поглядала на Джейса.
— От тільки не треба стрілки переводити.
— От бачиш, сама втріскалася по самі вуха, а мені ще щось і каже.
— Ну все, годі. Давай краще домашнє завдання дороблювати.
— І це ще хто тут стрілки переводить?
— Герміоно!
— Точно закохалася — прошепотіла Герміона.
— Книжку зараз кину.
— Ну і добре, тримай свої таємниці під замком! Теж мені краща подруга.
— Ну Герміоно, не ображайся. Так, ти трохи права, мені і справді Джейс здався милим, але я не дуже вірю в кохання із першого погляду. Доречі іще не факт що я йому цікава. А може йому взагалі начхати на мене?
— Ти що жартуєш? Ти бачила як він на тебе дивився? А коли ти заговорила до нього, то він взагалі бідний затинатися почав.
— Що ж, давай не гадати на перед, що буде - те буде.
— Добре, як знаєш.
  Перебалакавши подруги повернулися до виконання домашнього завдання.

                              



Шкільне коханняWhere stories live. Discover now