Шкільне кохання

Частина 5

                         
Вже закінчилися уроки. Клері та Герміона вийшли зі школи і пішли у напрямку дому. Раптом Клері почула що її хтось гукає.
— Клері, зажди! — це був Кевін.
— Що трапилось?
— Я хотів сказати що через тиждень у нашій школі вечірка, і я хотів би тебе запросити.
— Я навіть не знаю, мені треба подумати.
  Неподалік стояли Драко і Джейс.
— І все таки я колись йому всі кісточки переламаю — крізь зуби прошипів Джейс.
— А я тобі в цьому допоможу — доповнив Драко.
— Погоджуйся Клері, буде весело — намагався вмовити Клері Кевін.
— Я ж сказала що треба подумати Клері розвернулася і зібралася йти, але Кевін не збирався здаватись.
— Ти певно чекаєш що Джейс тебе запросить, так? То я тобі одразу кажу що у цього ботана жодної дівки не було, він взагалі не знає що таке відносини між хлопцем і дівчиною!
Помилка Кевіна була у тому, що він це сказав голосніше ніж треба було. Почувши це Джейс невтримався і підійшов до Кевіна.
— Може я і не знаюсь на відносинах, але краще не мати жодної дівчини, ніж переміряти усіх дівок із школи, як це робиш ти!
— А ще він із дитячого будинку, бо коли він тьльки бульки навчився пускати його мамцю і татуся прикінчили, і він частенько мочився в ліжку від страху!
— Ну все, ти догрався! — Джейс не втримався і зарядив Кевінові в обличчя. Кевін впав і з його носа потекла кров. Джейс підскочив щоб ще раз вдарити, але його утримав Драко.
— Джейс, вгамуйся. Лікар на хворих не ображається.
— От придурок! Так тобі і треба! Я б ще навіть і додала! — вигукнула Клері Кевінові.
— І справді хворий якийсь — додала Герміона.
— Джейс, ти в нормі? — запитала Клері.
— Все нормально — відповів їй Джейс.
— Драко правий, не звертай уваги на таких хворих, вони обов'язково поплатяться, от побачиш.
Драко тим часом підійшов до Герміони, вхопив її за руку і потягнув її кудись в сторону.
— У мене, доречі, теж немає батьків, тому я тебе дуже розумію, і співчуваю.
— Дякую за розуміння і співчуття.
— До речі, якщо ця вечірка, про яку казав цей хлямбик буде, то ти не хочеш піти зі мною?
Джейс такого точно не очікував. Він трохи почервонів, але все ж таки зібрався із думками.
—  Я згоден.
— От і чудово. Що ж мені час — Клері підійшла до Джейса і міцно обійняла — Все буде гаразд. До завтра — прошепотіла Клері Джейсові на вушко і поцілувала його в щічку. Джейс взагаль став червоного кольору, такого він точно не очікував.
— До з...завтра — розгублено промовив Джейс. Клері відсторонилася від нього, подарувала ще одну усмішку і пішла в бік, де були Драко з Герміоною.
— Герміоно, нам вже час іти додому.
Герміона попрощалася із Драко і підійшла до Клері.
— Бувай Драко — вигукнула Клері.
— Бувай — вигукнув у відповідь Драко.
На цьому друзі розійшлися по домівках, думавши кожен про своє.