Шкільне кохання

Частина 9

У медичний кабінет увійшла медсестра.
— Ну нарешті! — вигукнув Джейс.
— Ви що тут робите? — здивовано спитала медсестра.
— У моєї однокласниці вивих.
— А звітки ви знаєте, що це саме вивих? Надіюся ви нічого не робили? — поцікавилася медсестра і почала оглядати пошкоджену ногу.
— Батько вчив мене медицині із п'яти років. Може я не геніальний лікар але все ж таки щось розумію.
— І справді, ваша правда, це вивих. Треба везти в травмпункт вправляти  суглоб.
— Тоді чого ми чекаємо, їдьмо — промовив Джейс.
— Треба щоб із вами їхав хоча б один дорослий. Чекайте тут, я приведу вашого класного керівника. А ти буть із нею, добре? — наказала Джейсу медсестра.
— Ну звісно, а куди мені ще дітись.
Медсестра кивнула, і вийшла з кабінету.
— Джейс?
— Що?
— Ти казав що тебе батько із п'яти років навчав медицині.
— Так, а що?
— Але ж ти казав що твої батьки померли.
— Мене всиновлювали.
— Ясно.
Клері зрозуміла, що краще не починати цю тему. Джейс одразу побліднішав, і настрій взагалі зник.
— Вибач, я зіпсувала тобі настрій. Не треба було починати цю тему.
— Все у порядку, я внормі.
Тільки но Клері хотіла щось сказати, у приміщення зайшла медсестра і класний керівник.
— Джейс, як це сталося?! Чому там де ти, там і проблеми, завжди?!
— Не лайте його, він не винен. Це Кевін зробив, він підставив мені під ніжку.
— Ти був поруч коли це сталося? — спитала вчителька у Джейса.
— Так.
— І чому ти нічого не зробив для того, щоб цього не сталося?!
— Ось так завжди, Кевін накоїв а Джейс винен!
— Так, годі. Їдьмо до травмпункту — встрягла у сварку медсестра.
Джейс мовчки взяв Клері на руки і поніс до виходу.

                               * * *

— А ось іще одна солодка парочка — глузував Кевін.
— Язика свого проковтни, ідіот! — вигукнув Драко у відповідь.
— Не звертай на нього уваги. Якщо насміхається, значить заздрить — тихо промовила Герміона до Драко.
— Гаразд, ходімо дізнаємося як там Клері.
— Ходімо — відповіла Герміона, і вони пішли до мед пункту. По дорозі Герміона схотіла попити. Вона купила прохолодного чаю. Герміона відкрила пляшку і зробила ковток.
— Герміоно?
— Що?
— А в тебе є хлопець?
Герміона ледь пляшку із чаєм не впустила. Вона була дуже спантеличена таким питанням.
— А тобі навіщо?
— Да так, просто цікаво.
— Ні, в мене немає хлопця.
— Дивно.
— Що тут дивного?
— Дивно, що у такої дівчини немає хлопця.
— А я що, особлива, чи що?
— Ти добра, вродлива, розумна, що ще треба?
— Певно занадто розумна, тому і немає.
— Ну це ненадовго — пробубонів про себе Драко.
— Що? — перепитала Герміона.
— Нічого, нічого. Ми вже прийшли.
Драко постукав у двері.
— Так, так.
— Добрий день, можна зайти?
— Заходьте.
Драко та Герміона зайшли в приміщення.
— Що трапилось? — спитала медсестра у Драко.
— Ми б хотіли дізнатися що з Клері? У неї боліла нога.
— Її  відвезли до травмпункту, у неї вивих.
— Дякую вам, на все добре — попрощався із медсестрою Драко, і вони вийшли з медпункту.
— Тепер все ясно — промовив Драко.
— Що тобі ясно, уявляю яка Клері засмучена — сумно промовила Герміона.
— А я уявляю як Джейс буде катувати Кевіна.
— Да й біс із тим Кевіном. Головне щоб у Клері все було гаразд.