Подруги

Глава 1

              Блін! Я знову завела годинник, на півгодини раніше! Ах, а я так хочу спати... Але, якщо вже встала, то треба збиратись. Головне, нікого не розбудити. Я почала готувати собі сніданок... хоча, намазування джем на хліб, не можна назвати "готовкою" . Ось я вже зїла свою їжу і запила молоком. Я почала приводити себе в порядок. Я вже вділась, зачесалась і заправила постіль. Залишилось тільки прокинути сестричку.

- Маша, вста... - це була моя сестра близнюк, яка заходила в мою кімнату. Хоч я і старша (пфф всього на 3 хвилини), але вона мене будила. Так, як я дуже люблю поспати і можу проспати все на світі - О! Ти вже встала! Тоді ідем в школу. Я вже зібралась.

- добре, Даша - казала я сестрі, беручи сумку з підручниками. Я зараз в 7 класі, якщо вам інтересно.

              Ми з Дашою пішли до школи. Наші батьки вирішили вітдати Дашу в 7 років в школу, а мене в 6. Вони казали, що в дитинстві, Даша була дуже вередлива, а я спокійніша. І коли ми вони вітдавали нас в перший клас, Даша влаштувала істерику. А так, як батьки нас дуже любили, вони і дозволили Дашці залишитись ще на один рік в садочку. Але коли сестричка виросла, то зовсім перестала вередувати. Більше, їй довподоби допомагати по господарству. А я в свою чергу, стала трохи лінивіша. Ось ми вже в школі. Я помахала сестрі на прощяння, на що вона відповіла тим самим.

             Я не дуже люблю школу. Оцінки в мене не найкращі, але і не найгірщі. І я б з радістю хотіла б не ходити до школи, але мене втимує четверо дівчат.

- Машка! - обурилась на мене моя найкраща подруга Лора. У неї було довге, розпущене, чорне волосся і сірі очі - ти знову запізнилась!

- але урок ще не почався. - казала я - Куди я запізнилась?

- ми ж мали сьогодні з ранку піти в, ту крамничку з солодощами - підєдналась Вероніка, наша з Лорою найкраща подруга. У неї було довге, кучеряве, золотисте і тож розпущене волосся і блакитні очі. А ще у неї були дуже великі брови. Але це тільки предавало їй милості.

- ой! Вибачте, я забула - посіхнулась я подругам. До нас підійшла ще одна дівчинка. Це була Кіра.  Вона також наша найкраща подруга (взагалі у мене 4 найкращих подруг). У неї брондзове волосся, і на чілці у неї обруч, який скриває чілку. А ще у неї світло карі очі.

- тоді давайте підем після уроків? - запропонувала Кіра.

- що? - здивувалась я - а чого ви не пішли без мене?