Історія Людей

Історія людей (вірш)

...Той день минув...
І стала ніч сліпа.
Почуй!

І вслухайся в слова:
Історія людей,

Тих, що були, і вже нема.

Колись і ми ввілляємось

В просто слово...

Історія людей:
Історія зі святості й пороку;
І не поступиться той день ні кроку...

Той день, що впав сьогодні

На твоє ясне чоло.

І ти тепер єство, що стрепенулось,

Тихо, й знов, в утробі майбуття:

Тепер, під пісні зір вестиме в вічність,

Той день, малюючи тебе крізь забуття...
...Той день єси і юний, і старий,

Мов его Бога.

Коли в колиску положив,

Коли в труну проводив.

...І був той день німий,
І ніч сліпа була йому до пари,

І як ті двоє переспали

В печері неба голубій,
І пара духів-голубів

Упала ним на груди:

Каїн і Авель.

І перший їх дім,

І перші сльози,

І перший сміх

Крізь верболози;

В наш дім німий, у нашу хату, землю нашу...

І в ніч сліпу, у нашу ніч...
Той день, коли була свята вагіна,

І зводилися храми для повій,

І падали у сніг крихкий

Умерлі на очах тяжкого колізею;

І як горіли відьми на чумному вогнищі;

Душилися "не люде" під тупіт

Кроків ідолів живих...

І виживали Бога ради, і Чорта ради,

І ради дня, - німого дня.

І зачиналися під світло зір:

І прозрівала ніч, і були зорі їй за очі...

...І в шостий день творінь

Світанок розбудив

Від холоду нічного, і од химерних І блаженних снів

Живих...

І ми родились у світанок,

І йшли у той же самий день...

...Історія людей...