Клан Ювелірів

Розділ 13

POV Єгор

Я ходив по величезній залі, яка була увішана з стелі до підлоги величезними дзеркалами, а в центрі висіла величезна люстра. Де вони знайшли це приміщення, і я вже не уявляю скільки заплатили за нього? Біля мене проходив офіціант і я взяв бокал шампанського, я хотів взяти ще один – Єві, але вона вже достатньо випила на сьогодні, і постійно натякала на верх – хотіла продовження. Але я не хотів, бо в мене зник інтерес до неї – вона мене постійно соромить. Пора уже з цим швидше розібратися, але зараз вона була не в тому стані, тому уже пів вечора я її уникаю.

-Крута вечірка!  - прокоментував Деніел,  один друг.

- Це все Сев!  Як завжди вона все робить ідеально! Ти що сам?  Алії не буде? - запитав я про його сестру.

- Вона на завданні,  а ще просто не любить цього всього, - він вказівним пальцем покрутив,  вказуючи на залу.

- Ось ти де, ик, коханий! – збиваючи, людей вона до мене ішла. - А я тебе, ик, всюди шукаю, ик, і там , і там, і там, ик, а ти тут.

Вона ще щось лептала, але я вже не розібрав ні слова, через три секунди вона вирубалася. Деніел скривився від сміху, а я, взявши її на руки, поніс в одну із спалень, яка була заготовлена наперед. Її і так коротка сукня, підскочила ще вище, я вже не говорю про зону декольте. Це ж бал.  Хто вдягає короткі сукні?

Деякі присутні дивилася з жахом на те, як я ніс дівчину. От комусь завтра не буде солодко. Коли плітки поширяться по всьому місті. Хоча мені не звикати – з Євою в мене постійно якісь проблеми, я вже мовчу про плітки, які вона сама часто розпускає.

Поклавши на ліжко, а сам вийшов із кімнати, в надії, що вона там ще довго буде спати. Можливо, я проведу цей вечір без цього жахливого писку над вухом і рудого волосся, яке залишається на всьому до чого Єва доторкнеться. Я і направився до Сев і Макса, які стояли на невеличкій сходинці, на якій сиділи музиканти у чорних піджаках.

Але увагу всіх привернув звук величезних дубових дверей, що відкривалися у залу – увійшла якась незнайомка. Звук піаніно затих, так само як і всі балачки. Усі дивилися на неї – вона була розкішною. Її сукня прекрасно обтягувала фігуру, вона не була високого зросту – (швидше за все була на підборах), кілька пасем чорного, мов вороняче крило, волосся торкалося плечей і ключиці, яка то підіймалася то опускалася. Майже все лице було закрито маскою, і було лише видно губи – тоненькі, немов ниточка.