Іван Петрович Котляревський — видатний український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури, громадський діяч. Він жив і творив у епоху великих суспільно-історичних перетворень, головним змістом яких було визрівання гострої кризи феодального суспільства і перехід до нової, капіталістичної формації.
представник (основоположник) нової української літератури
Народився: 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату.
Навчання - служба - робота: Полтавська духовна семінарія - Новоросійська канцелярія в Полтаві - 1808 р. відставка у чині капітана з орденом святої Анни - 1812 р. сформував український козацький полк на війну з Наполеоном - 1818 р. став членом масонської ложі «Любов до істини» - 1818-1821 директор Полтавського театру.
Факт: сприяв викупу із кріпацтва актора М. Щепкіна.
Основні твори: поема «Енеїда» (1798), п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (1819), послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переспів вірша «Ода Сапфо».
Смерть: 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві.
Цитати про І. Котляревського:
1. М. Рильський: «І. Котляревський - Коперник українського слова».
2. М. Коцюбинський: «І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б'ється людське серце».
3. М. Вороний: «Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».
4. І. Франко: «...від часу появи Котляревського наше письменство стає щораз ближче до реального життя, щораз відповідніше до його потреб, входить щораз глибше в душу народну».
5. В. Сосюра: «Над книжкою твоєї "Енеїди" / Нащадок схилить радісне чоло».
6. Т. Шевченко «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!».
