Клан Ювелірів

Пролог

-Він хоче тебе побачити.

Чоловік стояв перед вікном у повністю темній кімнаті. Він був середнього росту і міцної статури, його волосся зливалося з темрявою в кімнаті і на вулиці. А на шиї в нього був шрам у вигляді трьох ліній. Ніби від кігтів якоїсь тварини.

Жінка, яка сповістила, стояла в дверях, ледь відкривши їх, ніби боялася, що в неї щось полетить, і однією рукою трималася за двері, щоб у випадку небезпеки закрити їх.

-Навіщо? - байдужим голосом запитав чоловік, але він був настільки страшним, що аж пішла луна.

- В нього якісь новини. Він помирає. - благала жінка.

Вона була середнього росту, каштанове волосся спадало на плечі ледь закрутившись у локони. Одягнута жінка у довгу сукню, що була більше схожа на мантію.

- Мені байдуже. Всі ми колись помремо. - не звертав уваги чоловік, вдивляючись далі у вікно.

- Він хоче тобі щось сказати про...

- Про що цього разу? - уже злим голосом відповів він, що будинок ніби затрусився.

Будинок в готичному стилі стояв самотньо на околиці міста, і не дивно, що він привабив гостей. Багато хлопчаків залазило сюди, щоб сховатися від батьків і покурити, дівчат, що захотіли крутих фото, наркоманів чи інших шукачів пригод, адже давно відомо, що ніхто тут не живе уже більше п'ятнадцяти років. Останні господарі, що купили цей будинок загадково померли у аварії, їхні попередники навіть не встигли переїхати в нього.

А всі сусіди говорять, що в ньому живуть привиди. Усе це розпочалося з того моменту, як тут заселилася на перший погляд звичайна сім'я, але лише на перший погляд. Працювали вони дуже важко і часто їздили у відрядження. А коли поверталися продовжували роботу у гаражі. Постійні вибухи насторожували сусідів, тому що ніхто не знав чим вони займаються: дехто казав, що чоловік з жінкою інженери, а інші говорили, що вони хіміки.

Випадково сусіди дізналися, що жінка вагітна і з того моменту в будинку почалися сварки і бійки. А одного разу була настільки сильна суперечка, що господиня пішла з дому, а на наступний день в будинку відбувся величезний вибух, що сусіди викликали поліцію, але нікого не було. Більше їх ніхто не бачив.

- Про... про дівчат.

Чоловік розвернувся і подивився на жінку в дверях. В нього на обличч змішалися усі емоції, що тільки могли: розчарування, біль, страх... радість. Це тривало кілька секунд. Але коли він оволодів собою, то розвернувся до вікна і сказав байдужим голосом.