Три слова

34 5 2
                                    

Я вже передягнулась в купальник який нещодавно купила і пішла до хлопців.Біля Віталіка стояла якась дівчина.
-Ну що ,я готова покататися з гірок.Пішли?
-Так звісно,познайомся це моя подруга Софія.Вона теж прийшла покупатись ,ти не проти якщо вона складе нам компанію?
-Так звісно,дуже приємно познайомитись .Мене звати Свєта.
До нас підійшов Діма ,і ми пішли всередину.
Софія і Віталік весь час про щось говорили ,це вже починає бісити.Діма не відходив від мене .Думаю він знає що я не вмію плавати.Ми пішли лягти на лежаки і залишити там рушники.Софія покликала мене спуститись з гірки.Я погодилась,хоч і спочатку мені це ідея не подобалась.Ми пішли на найвищу гірку.
-Ем,ну я якби плавати не вмію.
-Правда,тоді я з тобою спущуся.Я вмію , сподіваюсь тоді тобі не буде страшно.
Вона починає мені подобається, в ній є щоб притягаюче.Думаю ми поладнаємо.
-Ну думаю так.
Вона взяла мою руку і ми спустились з гірки.Мені сподобалась .Хлопці нас чекали біля спуску і одразу взяли рушники ,щоб ми не замерзли.
-Ось тримай.
-Дякую Віталік.
-Софія ти теж тримай а то застудишся.
-Дякую за турботу, Діма.
Ми вже вдосталь накупались і вирішили перекусити разом.Ми пішли в піцерію.Сіли за стіл і почали вибирати піцу.Я сіла з Віталіком ,а Софія з Дімою.Ми замовили піцу "4 види м'яса" , "4 види сиру" і напої.Час пролетів.Я дуже здружилась з Сонею .В нас багато чого спільного.Вже почало темніти, тому Діма запропонував Софії її провести,щоб не було страшно.А Віталік сказав що проведе мене.Ми ішли мовчки ,але Віталік почав розмову.
-Мені здається що Софія і Діма була б дуже гарною парою.А тобі?
- Мені теж здається.Вони один одному пасують.
-Так.Можна тебе запитати? От скажімо я тобі пасую?Ну в образі твого хлопця?
Такого питання я не очікувала .
-Ну так.
Я відповіла моментально,напевно я навіть не думала.Що буде коли я це скажу.
Віталік зменшив темп кроків.Він підійшов , взяв мене за руку і сказав три слова
-Не залишай мене.

StayWhere stories live. Discover now