Ілюзія

***

Дивовижно, як один погляд може змінити усе твоє життя. Випадковий порух головою. Мимовільний рух шиї вліво. У потрібну мить підняті повіки.

Десятки, сотні, тисячі, мільйони маленьких деталей повинні відбутись до цієї, ще одної, випадкової миті, яка призведе до десятка таких самих.

Якби світло падало якось не так. Якби я пройшов повз на декілька хвилин раніше. Якби вона пробігла на декілька секунд пізніше. Якби мимо нас хтось йшов. Якби я просто кліпнув.

Життя взагалі зіткане із таких «якби». Варто тільки метелику махнути крилами не там, де потрібно, і на іншому кінці світу вирує ураган. Кажуть, що за допомогою випадковостей, Бог зберігає анонімність. Можливо, це і є доля? Ті перехрестя, що стоять перед нами. Ті маленькі деталі, що змінюють усе.

Такі деталі, як погляд.

Мимоволі кинутий погляд великих сірих очей, які трохи зеленіють ближче до зіниць.

Погляд дівчинки, що просто пробігала поряд.

Погляд дівчинки, в якому можна роздивитись сторічну мудрість поколінь. Який повний щастя і горя, сміху і сліз, польотів і падінь.

Погляд дівчинки, який змушує твій мозок вибухнути фарбами й образами. Наповнитись новими ідеями й бажанням щось змінити.

Ніколи не забуду той погляд сірих, з зеленим біля зіниць, очей.

***

Я йшов однією з вулиць свого маленького міста. Назвімо його Невертаун. Сонце світило прямо в очі, тому доводилось жмуритись і дивитись вниз. Піднявся жахливий вітер. Я був вимушений одягнути шарф, хоча терпіти їх не можу.

Через вітер також доводилось прислухатись до слів друзів, які про щось розмовляли. Я загубився в суті розмови ще декілька кроків тому. Вони знову почали балакати про політику, від якої у мене болить голова.

Я позіхнув і ще раз задумався про те, щоб дістати навушники й послухати музику. Та це буде якось негарно. Я, все ж, у компанії. Хоча я навіть не помічаю, коли трохи випереджаю їх. А вони не помічають, що я на декілька кроків попереду.

Тоді біля мене й пробігла дівчинка. Вона мало не збила мене з ніг. Я обурено подивився їй в слід і застиг. Вона теж обернулась, щоб подивитись, кого мало не зачепила. Ми зустрілись поглядами. Її великі сірі очі з зеленим біля зіниць заморозили мене на місці. Весь її образ був неймовірно сильним.