16 - річна Олівія Морган. Ця дівчина вампір з доволі легким характером. Вона приїхає в Нью-Джерси де буде жити і навчатися цілий рік. Дівчина знайомиться з новою подругою, яка з людьської раси і не знає про вампірів геть нічого. Потім ця історія пер...
Всі ми живі створіння. Всі ми живемо в одному світі. Чому вони хочуть нас знищити? Чому саме вони хочуть нас вбивати? Відповіді немає. Тепер про те хто я, хто ми, і хто такі вони.
Я - Олівія Морган. 116 - річна дівчина, але в людьському вигляді мені 16. Я маю довге чорне волосся, очі блакитні, зовнішність приємна, худорлява на вигляд, зріст 1.69. Я вампір.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Хто ми - ті хто ховаються все життя в печерах і замках, але це просто легенди. Ми всі хижаки які хочуть пролити кров інших. Ми ті хто все життя живуть в далеких краях і мріють про людське життя.
Хто вони - це ті хто хочуть нас всіх знищити за одним дотиком. Їхнє життя відрізняється від наших. Це варвари які лише те й роблять, що лише полюють на нас. Це люди!
Це був осінній день. Всі ми живемо в одному містечку під назвою "Лютерварт". Я як завжди сиділа на підвіконні і дивилася в вікно. Це був похмурий та дощовий день. На небі було так сумно, що мені теж стало сумно. На одну секунду я задумалась:
А якщо це лише моє життя? Якщо це все тільки зі мною і моєю уявою? Чому так складно?
Мені ці думки не давали нормально жити. Все життя я те й роблю, що живу своїми думками. Глянувши на мій щоденник в якому я пишу я побачила краплину води. Це були сльози. Мої сльози. Через мою сентиментальність я лише хочу бути серед них. Вони такі різні, цікаві і навіть занадто живі. Витерши сльози з очей я глянула на вікно. Дощ який лив на дворі стікав по склу і можна було побачити ці гарні краплинки на склі вікна. Вдаль від мого вікна можна було побачити, як хтось з наших про щось розмовляв з...з людиною? Цікаво хто це? Невдовзі в кімнату постукали. Зайшов мій тато Микита. Він усміхнувся мені і сів поряд зі мною. Притискаючи мене до своїх грудей. Моя голова впала на його груди і лише тихо говорила.
