Але ж він сьогодні не приходив

.

Кава збігла. Знову. Це вже втретє за сьогодні вона заварює собі каву. На годиннику перша. Чому він ще не прийшов? Казав, що зранку буде. Вона стала шкрябати білу плиту, та згоріла кава прилипла до неї намертво. У квартирі тиша. Злегка потріскують старий стілець і комп'ютер у найдальшій кімнаті. Вона щоразу озирається: а що, як то був не сон? Може він і справді її побив? А ще й чим!? Биткою?! Їй звело і заніміло усе тіло. Вона стояла і здригалася, згадуючи той сон. Він розбив їй губу.

Плита ніяк не хотіла відчищатись. Заливши загустілі плямки водою, дівчина почала готувати сніданок. Вона взяла ніж, щоб нарізати овочі для салату, поглянула на лезо і злякалась. А що, як він її і дійсно поб'є? Вона згадала, як у сні він розбив їй губу коліном. Забувши про ніж у руці, вона смикнула руку, щоб перевірити поранення і зрозуміла, що вона пошкоджена- красуня щойно розрізала її ножем. Біль стікав із обличчя разом із кров'ю тонким підборіддям і капав їй на біленьку майку.

Її злегка взяла судома і ніж випав із руки, трохи не пройнявши їй ногу. Вона згадувала сон і проживала усе ще раз, набагато важче, ніж уночі: він її побив. Любов усього її життя... П'яне чудовисько, від якого ще з дверей смерділо алкоголем.

Злякавшись вона вирішила вилити пляшку бренді, що була у них в шафці «про всяк випадок». Дістала. Важкувата. Хотіла зробити крок у бік ванни, але раптом у неї в голові мигнула думка: "А згадай..." Так, вона не забуде тих вечорів. Вони сиділи у залі, просто посередині цієї величезної кімнати, встеленої пелюстками розірваних півоній і пили цей бренді.

Це їх традиція. Якщо у нього або в неї є якась проблема, він купує квіти, приходить додому і мовчки, без слів вони починають рвати ті квіти. Зала у них простора. Вони розкидають ці квіти довкола і сідають у центрі. Вони дістають свою пляшку бренді і просто розмовляють. Спочатку він розказує, що його турбує, потім вона. Нерідко траплялось, що вони, забуваючи про оточуючий світ і про час, могли просидіти цілісіньку ніч між розірваними пелюстками і свічками, що згорали майже повністю.

Інколи було, що вони перекидалися лиш кількома фразами за вечір, а далі мовчки дивились на келихи. Той бренді розсипався у келихах на мільйони іскристих перлинок. А вони сиділи в пелюстках і просто дивилися один на одного. Напій ніби розчиняв їх проблеми, негаразди. Ніяких скандалів, ніяких сварок– лише він, вона і келихи...