Небо над Хотином

Розділ 8. Часткове безсмертя.

Група Хотин. Заснована в 2123 році. Мета: знайдення і ліквідація характерників. Будь-яка інформація засекречена.
***

Богун.

Забрана рація мовчала. Таки налякав вилупка. Він зараз дере кігті чимдуж звідси. Мені ж краще, адже тепер я знаю куди він біжить.
В нього був молодий голос. Зовсім юнак ще. За свої сто з гаком років, я вже навчився відчувати це. Мольфари старіють і вмирають швидко, не як характерники. Деколи я заздрю їм, але пустити собі кулю в голову бажання немає. Треба жити далі.
Забрав ранець, повісив на плече. Зверху начепив гвинтівку. Набоїв було вдосталь. Поволі пішов в напрямку Хотину. Там то я його й дістану. Дістав портсигар з цигарками. Поряд з чотирма вцілілими самокрутками було фото моїх дітей. Фото старе, вицвіле, там вони ще зовсім юні. Тепер їх немає. Один помер в перші дні війни, від кулі ворожого снайпера. Інший від старості в сімдесят два роки, залишивши чотирьох внуків. Троє з них тепер вже сиві зі своїми нащадками і противними старечими характерами. Лише один характерник, але де він я не знаю. Так, не всі діти характерників успадковують довголіття і часткове безсмертя. Це страшно, дивитись, як старіють твої діти. І ще страшніше переживати їхню смерть. А я й далі виглядаю на добрих тридцять п'ять, хоча по відчуттях мені за тисячу. І лишень по паспорту громадянина Лівобережної гетьманщини мені близько ста двадцяти. Бути характерником весело лише, коли ти на полі бою. Так вже влаштовано: що жорстокіша війна, то більше в нас сил. Для цього ми й народжуємось.
Недопалок викинув геть і дістав на ходу карту. До вечора мольфар буде біля стін (хоча які то стіни) Хотину. Якщо він заховається там, знайти його буде тяжко. Але такий наказ. Виродки вирішили проголосити ще один едикт і похоронити ще одне місто. Тисячі життів обірвались би в одну мить. Треба буде виставитись хлопцям з розвідки, як повернусь в Батурин.
Вітер посилювався піднімаючи пил з безплідної землі. Довелось одягти маску, щоб не наїстись пилу. Може ти мольфар чаклує в своїй звичній манері? Зачекай, дістанусь до тебе, на тому світі вже чаклуватимеш...

Кінець частини 1.