Магія дракона.Вогонь.Книга 1

Розділ 10."Сварка"

Минув день,після нашого завдання.Кожен знайшов по одному єдинорогу. Хоть когось врятували.

За час нашого перебування на завданні,напади на школу тільки збільшилися.Навіть єдинороги-мутанти нападали.Тому всі перебували в мед.відділі,або як його називають,у госпіталі.

Майже всі з магічним виснаженням,крім хлопців,у них прості поранення.

-Ну...Знайшли ви не багато,але хоть когось,-із виснаженим голосом мовила Іза.  
-Ми натикались на єдинорогів-мутантів,-промовила Оля.
-Але на мене теж нападали,-почала я,-і не тільки єдинороги-мутанти.
-І хто ж іще?-запитала Мар. 
-Соломія і Олег,-без роздумів мовила я.
-Куда ж без них,-без капельки здивування,мовила Іза.
-Гаразд,не будемо вам мішати, -мовила Ангеліна,-відппочивайте.

Після цих слів,ми четверо покинули госпіталь.Більше ми ні до кого не йшли.Решта під сонним закляттям.

У кухні ми вирішили зробити переговори:
-Нас залишилось четверо,-почала я,-тому ми повинні якось захистити школу.
-Скажи як?-запитала обурено Віка,-я не думаю що у нас вистачить сил,для того щоб поставити над школою захисний купол.
-Я думаю вистачить,-сказала я.
-Потрібно спробувати,-вперше,за все життя,Ангеліна підтримала мою ідею.
-За роботу,-із азартом,сказала Оля.

Вийшовши на вулицю ми встали в ряд.Виставивши руки вверх,ми почали виливати усю енергію у повітря.Почало щось промальовуватися.Щось схоже на купол.Але щось пішло не так.Купол зник.

-Чорт,Оля,-крикнули всі хором.

Виявилось,що Оля зомліла.Ми втратили ще одну.Нас залишилось троє.Чорт!

Після того,як ми занесли Олю в госпіталь,ми розійшлися по своїх кімнатах.

Стук в двері:

-Можна,-вигукнула я.
-Як ви умудрились додуматися до такого самогубства,-почала кричати на мене Марі.
-Ідея була моя,але підтримали її всі,-почала виправдовуватися я.
-Ви ж знаєте,що навіть вчителі бояться ставити купол,тому що це-самогубство,-продовжила руда.
-Чому ти кричиш, - тремтячим голосом мовила я.
-Тому що,ідея була твоя,а постраждала Оля,-продовжувала кричати старша.
-Вона знала про ризик,вона могла відмовитись,-ледь стримуючи сльози,мовила я.
-Тепер думай,що ти натворила, - крикнула сестра,виходячи з кімнати.

Достало все.Ця магія.Ця школа.Чомусь через мене страждають всі.

Навіть не роздумуючи,я створила портал в свою квартиру.Не хочу більше тут знаходитися.Хоть виплакатись зможу.Зайшовши в кімнату,я одразу впала на ліжко і почала плакати.