POV Лола
Такс...Ну, що ж потрібно збиратися, як не, як 1-е вересня. Я встала з ліжка, застелила його й пішла вмиватися.
Після водних процедур я вирішила піти розбудити брата. Його кімната знаходилася поряд із моєю (з правого боку)
- Брате!!! Вставай! - крикнула я зайшовши до кімнати. Переді мною відкрилася така картина: мій брат лежав на ліжку в формі зірки на животі, а його одіяло й подушка валялися на підлозі. Від цього я аж розсміялася, а Данило схоже прокинувся
- Чого ти регочеш?! - запитав він сонним голосом
- Ну знаєш, у тебе схоже весела нічка була - пожартувала я - Давай прокидайся, бо вже 7-а година
- Добре, добре
Я вийшла з кімнати й попрямувала на кухня. Там вже куховарила моя матуся.
- Доброго ранку, як спалося? - одразу привіталася вона, щойно я зайшла на кухню
- Доброго, чудово - посміхнулася я
- Ага, сьогодні на сніданок чай з млинцями - сказала мама
- Супер, обожнюю млинці - промовила я і на кухню забфг мій брат
- Привіт, мама - одразу викрикнув він і сів за стіл поряд зі мною
- Доброго ранку, синку. Як тобі спалося?
- Йому спалося чудово - сказала я тихо сміючись, а Данило штурхнув мене ліктем
- Ну добре - посміхнулася мама, вона завжди розуміє наші з братом жарти
Мама поставила перед нами на стіл сніданок і ми втрьох почали снідати. Згодом до нас долучився тато
- Дякую все було дуже смачно) - сказала я коли поснідала й побігла до себе в кімнату збиратися
Ось моя зачіска: (на фото не я)Я вирішила зробити собі макіяж, все-таки перше вересня та ще й останній рік у школі
Мій макіяж: (на фото не я)Це я вдягнула:
Зібравшись я сіла в авто, нас із братом сьогодні мав завезти тато до школи на лінійку яка мали бути на 8:30 (зараз вже 8:05)
- Алло, Даня, ти скоро?! - крикнула я, в нас вже скоро лінійка, в він ще й досі не зібрався!
- Та йду вже! - крикнув хлопець спускаючись сходами - Ну поїхали?
- Ага, бувай, мамо - я обійняла маму, та пішла в авто й ми поїхали до школи
* Пройшло 25 хвилин. 8:35. Лола й Данило вже прийшли й спізнилися на лінійку*
- Молодець! Браво! Мало того, що ми спізнилися, так ще й тут ледве знайдемо наші класи - роздратовано мовила я. На лінійці було багато людей і тяжко було когось знайти
- Ну, вибач, я не винен, що проспав - виправдовувався брат
- Угу, звісно!
- Лоло! Лола! - кричав хтось. Я обернулася й помітила Машу
- О! Привіт - обійняла я її
- Привіт, вам - привіталася вона
- Привіт - сказав брат
- Ходімо, он там наш клас - показала Маша праворуч і я помітила наших
- Добре бувай, брате - я обійняла його й ми з Машою пішли бо нашого класу
* Через 30 хвилин*
Ми постояли на лінійці й Наталія Іванівна ( наш класний керівник) попросила зайти в клас так би мовити на класну годину.
- Слухай, казали, що в нас може бути новенький - загадково промовила Маша
- Ну ок, мені всеодно
Ми зайшли до класу й сіли за 3-ю партію середнього ряду
- Діти, ось ви вже в 11-у класі скоро в вас випускний, ЗНО, вступи, я впевнена в вас буде велике майбутнє. Розклад уроків ви можете записати або сфотографувала біля входу. Ще одна важлива новина в вас буде новенький - сказала Наталія Іванівна й до класу зайшов хлопець. Я одразу впізнала його...Це був....Від автора:
Привіт! Як вам? Як думаєте хто ж цей новенький? Пишіть свої думки в коментарях та ставте зірочки, щоб я знала, що вам подобається))) 💕💕💕
ВИ ЧИТАЄТЕ
✯Кохання без меж✯
RomanceЛоліта була дуже хорошою дівчиною, чемною, дружелюбною, мала чудову сім'ю, друзів. Ось вона переходить до 11-о класу. Все наче добре, але до її класу переходить новенький...І її життя кардинально змінюється... . . . P.S. приємного читання💕💕💕