* 3 роки тому*
POV Лола
Сьогодні нарешті останній дзвоник. Не віриться, що вже скоро я буду в 8-у класі
Я швидко зібралася, але макіяж вирішила не робити
Одягнула ось це:Мене через 5 хвилин біля дверей має чекати мій хлопець Ваня
- Привіт, красуне. Маєш дуже гарний вигляд - сказав він, а я зніяковіла
- Привіт. То, що ходімо?
- Так
Ми пішли до школи тримаючись за руки. Ваня навчався в паралельному класі. По дорозі ми розмовляли про наші плани на літо. Ваня з батьками летить до Турції одразу на початку червня
- Я піду до свого класу - промовила я коли ми дійшли до школи
- Добре,бувай - ми попрощалися і я поцілувала Ваню в щічку
- Оооо привіт - до мене ззаду прибігла Маша і ми пішли до наших
- Привіт
Випускники співали пісню на честь останнього дзвоника й до мене раптом прийшла SMS-ка від невідомого номера
Там було фото де мій хлопець Ваня пристрасно цілувався з Катьою ( це його нібито колишня) і під цим фото був напис "Відвали від нього або твоїх рідних більше не буде". Мені було одночасно й боляче та страшно.
Лінійка закінчилася і до мене підійшов цей покидьок
- Сонечко, ходімо в кафе? - запитав Ваня, а я одразу вліпила йому добрячого ляпаса
- Як ти міг? - я показала фото і не могла більше стримувати сліз - Ми більше не пара, ненавиджу тебе і цю твою Катю!
- Лол...ти не правильно все зрозуміла...- виправдовувався він, а я просто побігла до себе додому
Я впала в дуже сильну депресію. Хоча й розуміла, що вчинила правильно - для мене рідні понад усе. Але хоч як би не було, мені боляче, бо він мені зрадив. Все літо я просиділа в своїй кімнаті й тільки зрідка виходила до Маши додому. Після літа коли потрібно було йти до школи, я ледве себе вмовила зібратися з силами й піти туди. Виявилася, що Іван перейшов у іншу школу.
* Теперішній час*
Коли я побачила його, то знову все згадала. Мені стало боляче. Після того випадку я пообіцяла собі, що нікого більше не впущу до себе в душу. В мене не було хлопців, звісно мені зізнавалися в коханні, але через страх зради, я всіх відшивала.
Сльози знову почали накочуватися на очі, але я сказала собі, що більше ніхто не побачить моїх сліз.
Ваня:Іван зайшов до класу й подивився прямо мені в очі, але я вирішила бути сильною і витримала його погляд і навіть не відвела очі
- Будь ласка представся і розкажи про себе - попросила вчителька
- Мене звати Іван Коломієць, мені 16 років. Обожнюю футбол. Дівчини в мене немає - коли він казав останні слова, то дивився на мене
- Ну, що ж клас подружіться з ним і будьте ввічливі. Іван сідай за вільне місце - сказала Наталія Іванівна
Ваня сів за другу парту середнього ряду, одразу переді мною з Сергієм ( він був ботаном)
*Після 7-и уроків*
День пройшов доволі швидко. Ми з Машою домовилася о 18-ій годині зустрітися в кав'ярні
- Бувай, до вечору - ми з Машою обійнялися і я пішла додому
- Лоло! Зачекай!!! - почула я позаду до болі знайомий голос. Навіщо він знову повернувся?!
- Що тобі потрібно? - грубо промовила я
- Поговорити, будь ласка
- Нам немає про, що говорити - на цих словах я розвернулася і пішла додому не обертаючись. На очі почали накочуватися сльози, але я їх швидко витерла.
Зайшовши в кімнату до мене прийшла SMS-ка від Івана...Він написав...Від автора:
Привітики! Як вам? Як думаєте, що буде далі?🤔 Пишіть враження в коментарях)))💞💞💞
ВИ ЧИТАЄТЕ
✯Кохання без меж✯
RomanceЛоліта була дуже хорошою дівчиною, чемною, дружелюбною, мала чудову сім'ю, друзів. Ось вона переходить до 11-о класу. Все наче добре, але до її класу переходить новенький...І її життя кардинально змінюється... . . . P.S. приємного читання💕💕💕