* POV Лола*
Коли я отямилася, то не могла зрозуміти де я знаходжусь. Навколо все було темне, я сиділа зв'язана на стільці й не могла поворухнутися, голова страшенно боліла. Я оглянулася довкола і зрозуміла, що мене викрали і я знаходжуся в якомусь закинутому будинку. Мені стало страшно. Раптом я відчула дуже неприємний запах і заснула...
*Через 30 хвилин*
Я отямилася і нічого не змінилося, все так само було, але тільки я стала почувати себе гірше: голова страшенно розколювалася і була нудота. Раптом я почула звуки за стіною і до кімнати зайшли два хлопці років 17-20. Один був високий і стрункий, гарно вдягнений, а інший навпаки низький, повнуватий і вдягнений був неначе злодій.
- Ну, що отямилася? - сказав другий хриплим холосом, очевидно це його голос я почула перед тим, як зомліла
- Д-д-де я? - ледве промовила я
- Далеко від свого будинку - егоїстично промовив другий
- Щ-щ-що я..т-т-тут роблю...х-хто ви?
- Ти ж колишня або теперішня Вані?
- Я колишня, а взагалі до чого тут це?! - майже перейшла на крик я
- Тихіше! Зараз ми зателефонували твоєму другу. Якщо ти йому справді колись була важлива, він дасть за тебе викуп - промовив старший явно тішачись розмовою
- Йому всеодно на мене це марна справа. Але навіщо вам це? Чому саме він?
- По-перше йому на тебе не всеодно. По-друге він нам вже 3-и місяці винен 5к доларів
Високий хлопець зателефонував комусь (очевидно Вані) і все, що я чула це було:
- Ми вкрали твою кралю, якщо хочеш її побачити приходь о 17 до головного входу в парк і принести 5к доларів...Так,Лола...Ага - він поклав слухавку і сказав іншому - Все в силі
Вони вийшли з кімнати залишивши мене одну з багатьма запитання
*17:00. Парк*
Мене посадили в автомобіль на заднє сидіння. Спереду за кермом сидів молодий, а поряд старший. Їхали ми більш всього до парку Лесь хвилин 15. По дорозі я не змогла побачити нічого знайомого
"Добре вони мене заховали. Там мабуть батьки хвилюються..." - думала я
Автомобіль зупинився і молодий і вийшов з автомобіля до...Івана! Десь через 5 хвилин він сів за кермо, але перед цим "витягнув" мене з автомобіля. Йти мені було дуже тяжко, тому коли той відпустив мене я ледь не впала. Виявилося мене зловив Іван...
"Тобто? Він врятував мене?!"
Автомобіль поїхав, а я була в шоці...
- Ем...дякую - сказала я, Ваня посадив мене на лавочку і подивився мені в очі
- Лол...я мусив це зробити - він трохи промовчав, а потім додав серйозніше: - Там мабуть твої батьки хвилюються я тебе проведу
- Дякую справді - я помітила як він посміхнувся. Я також посміхнулася йому в відповідь
" Лол! Що ти робиш? Ти забула, що трапилося 3-и роки тому?!" - думала я, але щось мені підказує, що він змінився
По дорозі ми розмовляли, що в кожного трапилося в житті за ті 3-и роки
*Біля будинку*
Коли ми дійшли до будинку, то зупинилися біля входу і подивилися одне одному в очі
- Дякую за все...- я не договорила, бо мої вуста накрили вуста Вані й ми цілувалися немов вперше...мені з ним так добре...Я не хотіла, щоб цей момент закінчувався, але я почула голос тата:
- Лоло! Ти прийшла, фух...Ой, пробач - він засміявся і пішов до будинку
- Ну добре, я піду...- я обійняла Ваню і ми розійшлися
" Ну чому я знову закохалася в нього?!"
Від автора:
Привітики! Як вам? Як вам такий поворот подій? Пишіть враження💞💞💞
ВИ ЧИТАЄТЕ
✯Кохання без меж✯
RomanceЛоліта була дуже хорошою дівчиною, чемною, дружелюбною, мала чудову сім'ю, друзів. Ось вона переходить до 11-о класу. Все наче добре, але до її класу переходить новенький...І її життя кардинально змінюється... . . . P.S. приємного читання💕💕💕