Лоліта була дуже хорошою дівчиною, чемною, дружелюбною, мала чудову сім'ю, друзів. Ось вона переходить до 11-о класу. Все наче добре, але до її класу переходить новенький...І її життя кардинально змінюється...
.
.
.
P.S. приємного читання💕💕💕
Отже, гості почали прибувати і всі дарували мені подарунки. І їх було чимало. І ось заходить Іван... Я стояла біля входу, щоб із усіма привітатися.
- Привіт, вітаю тебе - сказав Ваня і обійняв мене і вручив подарунок це було намисто (воно неймовірне) після чого прошепотів на вухо - Через 10 хв у твоїй кімнаті
Ось намисто:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Дякую, звісно - промовила я. Хм...що це йому потрібно
Ваня пішов, а до мене підбіг Олексій і поцілував мене.
- Сонечко, з днем народження - привітав мене він і вручив подарунок це були троянди і браслет.
- Дякую - я поцілувала його в вуста і ми пішли до вітальні
Деякі танцювали, інші грали в різні ігри, Даня цілувався з Ірою, але я знала, що зараз маю бігти на гору, але Олексій...
- Льош, мені потрібно в кімнату, я скоро буду - сказала я і побігла до себе. Там мене чекав Іван
- Ну і, що ти хотів? - одразу запитала я
- Ти сьогодні неймовірна...- замріяно промовив він
- Дякую - сухо сказала я
- Я хотів сказати, що люблю тебе і досі хочу бути твоїм хлопцем
- Вань, ти знаєш, що це не можливо. Я маю хлопця
- Але ж ти його не любиш!
- Хто тобі це сказав? - запитала я і сіла поряд із ним на ліжко
- Ніхто, я сам так вирішив. Лол, ну будь ласка давай почнемо все з початку. Льоша не такий, як здається!
- Вань, я все сказала. Ти ще щось хотів?
- Можна останнє прохання
- Ну
- Поцілуй мене
- Ні - я встала і пішов до низу. Чесно, я дуже хотіла поцілувати його, знову опинитися в його теплих обіймах, але він завдав мені багато болю, тому ні. Та й тим паче в мене є Олексій.
