Так швидко лине час,
Біжить немов стріла.
І настигає швидко нас,
Нескінченна дорога, дорослого життя.
Поглянеш у альбом - ти ще дитя,
Поглянеш в дзеркало - ти вже дорослий.
Не встиг і зрозуміти, питаючи себе:
"Коли я виріс?"
І відповідь ти досі не почув,
Час, коли ти промайнув!?
Куди летиш, як наче запізнишся?
Куди швидиш, унові покоління?
Дай хоч хвилиночку,
В дитинстві з мамою лишитись
Згадати радісні моменти,
Багато ласки і любові,
Її найлагідніші руки,
І пречудову колискову.
