Чиказькі Лисиці

Лисички

— Хана! - загрозливо звучав дівочий голос, - Якщо ти зараз же не повернеш те що взяла, то клянусь, твій труп не знайде жодна собака!

Ранок в заміському маєтку Вільяма Рейлі наступає як тільки прокинуться його дочки Хана і Рейчел. Сьогодні це сталося о шостій.

— Та не чіпала я твого дзеркальця! Сама десь поставила, а тепер знайти неможеш, - не менш гучно кричала їй Рейчел.

Взагалі, сестри були дружні між собою, але  не сьогодні. 

— Ненавиджу коли ти брешеш, - тихо зітхнула Рейчел так щоб сестра не почула.

— Знаю, - всміхнулась і кинула сестрі кругле люстерко Хана, - але  на поступки не піду.

— Ти не виправна.

— Це я теж знаю, - посміхнулась дівчина.

 Маленьке і кругле дзеркальце в руках Рейчел знов привернуло увагу Хани. Дівчина крутила його в руках і сумно всміхалась. Колись його їй подарувала мати.

— Довго ще будеш з ЦИМ возитись? - серйозно сказала Хана, - Вона нас покинула. Ми їй не потрібні.

— Знаю, - тихо сказала Рейчел.

— Ну все, годі. Сьогодні наше свято.

— Угу, - протягнула рудоволоса.

Такою слабкою і нікчемною Рейчел могла бачити лише сестра. Ставалося таке рідко, в основному через таких розмов про маму близнючок.

Еліс покинула доньок на чоловіка і зникла в пошуках кращого життя. Вона завжди була легковажна і не відповідальна. Вільям дав дітям своє прізвище, дах над головою і належну освіту, але не зміг дати материнської любові.

У сестер було довге руде волосся, що зробило їх обєктом постійних насмішок зі сторони однолітків. Але після того як тато подарував Хані кастет насмішки припинилися.

Відомий ганстер "Ірландський Пес" виростив їх суворо. Дівчата швидко засвоїли закони вулиці і до 18 років вже мали кілька вдалих пограбувань і вбивств. Вони були хитрі і жорстокі. Батько ласкаво кликав їх своїми лисичками, а в місті вони були відомі як Чиказькі Лисиці.