Мені знадобилося декілька ковтків, щоб відчути себе трохи краще, але я не зупинилась. Солодкий смак щосили дурманив голову. Мені стало тісно в цих стінах – я потребувала свіжого повітря. Щойно я встала на ноги, як на мить все закружилося і я ледь не впала. Що ж, якщо не робити різких рухів то все не так погано.
На вулиці було свіжо. Я зробила глибокий вдих і завмерла. Куди тепер? Я і гадки не маю, що робити і куди йти, єдине, що я знаю точно – в мене нема ніякого бажання йти додому. Дістаю телефон і переглядаю, кому можна подзвонити. Джин! Та чому я маю їй дзвонити, якщо я просто можу прийти до неї? Виходжу на тротуар та прогулююсь нічним містом у напрямку лікарні. З усіх сторін світяться біг-борди, ліхтарі, деякі бари щойно починають роботу та найбільше мене здивувала вивіска «відкрито» на дверях перукарні «Зірка». Раптом в мене з'явилася ще одна шалена ідея, яку я не стримала в своїй голові. Впевненим кроком я заходжу в салон краси. Три майстра вправно вистригали чудернацькі зачіски на головах байкерів, а одна дівчина на ім'я Кесі була вільна і щойно вона побачила мене одразу ласкаво запросила сісти у своє крісло. Я не дуже розбірливо пояснила свої забаганки, але вона кивнула та почала чаклувати над моїм волоссям. Коли робота була майже завершена, вона прошепотіла мені на вухо:
– Ось чому наша перукарня працює вночі: найшаленіші ідеї приходять уночі.
Побачивши себе у дзеркало, я не стримала посмішки. Тепер моє світло-русяве волосся на кінчиках мало ніжно рожеве забарвлення. Містер зрадник був би в шоці, адже йому так подобалось мій невиразний колір. Вже було майже одинадцята і до лікарні вирішила доїхати на таксі. Коли я сіла в машину мені знов стало тісно. В голові з'являлися картинки Мета з іншою і моє дихання час від часу завмирало. Вражаюче, як швидко можна загубитися всередині людини, не підозрюючи, скільки лайна вона принесе в твоє життя.
Виходжу з ліфта та йду у відділення, показуючи пропуск. Стрімкою ходою я йду в роздягальну, передчуваючи реакцію Джині на мою нову зачіску і...
– Емілія? Одразу не впізнала тебе, тобі личить, – спиняє мене Бека, наша колега.
– Дякую, Бекс, хіба сьогодні не Джин має бути на чергуванні?
– Вона подзвонила мені за півгодини до початку зміни і благала мене вийти замість неї. Я думала ти знаєш, – пояснює вона. – Ти щось хотіла?
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomantizmЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
