Глава 13

85 8 0
                                    

Якщо проаналізувати, що відбувається між мною і хлопцем з сьомої палати, то я годна збожеволіти. Його запальність і нестерпне бажання приблизитись бентежить мене, та більше лякає те, що я сама дозволяю йому робити крок за кроком. Я б мала сказати, щоби він перестав так дивитися на мене, перестав дзвонити та питати про особисте, а замість того пропоную бути друзями. Які з нас можуть бути друзі? Я просто не хочу його відштовхувати, але і підпускати близько також не можу. Такі як він у книжках та фільмах причиняють біль, який важко стерпіти. Невже мені не достатньо? Чому я просто не можу відсторонитися? До знайомства з ним в моїй голові ніколи не було питань, на які я б не знала відповіді.

Приємний запах супу заставляє мене схаменутися. Сидячі на підвіконні з тарілкою у руках, я відчула себе самотньою. Сумно, коли єдине, що може тебе зігріти – гарячий китайський суп. Листаючи телефонну книгу зупиняюсь на номері брата. Коли це ми в останнє говорили? Я приклала телефон до вуха і через два гудки почула саркастичну посмішку в його словах:

– Я вже думала ти забула про свого братика.

– Міг би і сам подзвонити, негідник, – жартую я.

– Пробач, Емілі, на роботі завал, не встигаю закрити дедлайни. Розкажи-но, що там в тебе нового?

– Робочі будні та нудні вихідні, нічого нового, – невпевнено бормочу я. Я ще не визначила як і коли розказати Ною про Талана і чому ми більше не разом. Можливо, в інший раз, коли емоції не будуть брати верх наді мною від одного лиш спогаду про той вечір. – А як у тебе справи?

– Здається я знайшов дівчину, на якій я одружуся, – заявляє він. – Незабаром ми зустрінемося у ресторані.

– Невже? – всміхаюсь я. – Я щось схоже вже чула місяць тому.

– Облиш, Емілі, – бурчить він. – В цей раз все інакше. Здається саме вона стане для мене домівкою, із якої я не захочу ніколи йти. Її очі іскряться, а це руде пухнасте волосся пахне медом і... – він змовчав. – Що мені тобі казати, якщо ти те саме відчуваєш до свого всезнайки.

Мій брат довго не міг повірити, що я зустрічаюся саме з таким хлопцем. Для нього він здавався лялькою, яка грає на публіку і не більше. Мет любив демонструвати свої знання в усьому навіть якщо це було недоречно, тому Ной часто кепкував з нього, називаючи «всезнайка», а той вважав це за комплімент. Думаю, новина про наше розлучення не буде для нього поганою.

Той самий моментМесто, где живут истории. Откройте их для себя