І знову, як завжди, усе по колу.
Сльози. Страждання. Жах у очах,
Ми вже привикли до норми жаху,
І це відбивається в гострих ножах.
Ніхто не помічає дивного,
Сліплячи очі подімним мені.
А інколи, навіть очевидного!
Згораємо ми у вогні.
І знову, творці - все бачать,
Дивлячись на весь світ
Чераз очі червоні митця.
І знову, творці - все знають.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Творці
PoetryЄба, сподобається то Ок, ні то висловлюйте думку та критикуйте. Ps: буде продовження вважайте «І знову», як пролог.
