Коли ми лишалися одні вдома. Ной рано вранці йшов на кухню, діставав купу продуктів з полиць і холодильника та готував щось схоже на яєчню. На вигляд виглядало зовсім не апетитно, але на смак було не так погано. Тож цього ранку я повернулася в дитинство і з почуттям приємної ностальгії снідала з братом, плануючи день.
– Що ж, я довго думав чим здивувати тебе, – інтригуючи починає він. – Пам'ятаєш ти колись хотіла стрибнути з парашутом?
Моє тіло покрилося холодним липким потом. Так, колись я була зовсім шалена і робила багато речей, про які зараз жалкую, але це було ще на першому курсі!
– Навіть не думай! Я нізащо на це не піду! – Верещу я, змушуючи його сміятись.
– Облиш, невже ти хочеш, щоб я стрибнув сам?
– Ні, ми обоє не будемо цього робити!
На його лиці з'явилася самовдоволена, дещо підступна посмішка, коли він показав мені придбаний електронний сертифікат на клятий стрибок.
– О ні-ні-ні! – Запищала я. – Це не чесно!
– Та годі вже скиглити, ми чудово проведемо час, – заспокоює він. – Можеш взяти свою подругу для підтримки.
Грейсон. Ох, знаю я її: вона б залюбки погодилася на цю авантюру без докори сумління. Я давно обіцяла їй познайомити зі своїм братом і, думаю, кращої нагоди вже не буде. Тож я йду в кімнату плюхаюсь на ліжко та набираю номер подруги.
– Отакої, я вже думала ти про мене забуло, подружко, – бурчить вона.
– До мене навідався брат, він змушує мене стрибнути з літака з цим довбаним парашутом! – Я не стримую емоцій. – Хочеш приєднатися до нас?
– Чорт, як це заманливо, – скулить вона, – але Лінда постала вила мене в зміну на добу... Хіба що я зможу відпроситися в неї.
– Дідько, – буркаю у відповідь я. – Годину назад я вмовила її дати мені кілька вихідних, вона не була в захваті...
– Справи кепські, – підсумовує вона. – Може завтра зустрінемось тоді?
– Так, обов'язково, Джині.
– Ти маєш це зробити і розповісти мені всі подробиці, зрозуміла?
Я невпевнено погодилась і попрощалася. Що ж, нічого не лишається як прийняти те, що ми зробимо сьогодні. Волосся зібрала в тугий хвіст, натягнула светр, спортивні штани. Наділа щасливу кепку, в якій колись виграла в лотереї 100 доларів і взяла кофту на випадок вітру. Ной підтримав мій стиль і вдягнув оливкове худі і порвані джинси. Погода була доволі тепла як для осені, але ми трохи запізнювалися, тому викликали таксі.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Той самий момент
RomanceЕмілія - дівчина, яка прагне ідеалу у всьому. Вона схиблена на порядку у своїй шафі, кімнаті, у стосунках та голові. Але чи завжди це прагнення робить людину щасливою? Її ідеальний світ повільно руйнується, коли коханий веде себе вкрай дивно, а ї...
