Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...

Глава 39🔞

Ми зайшли до мене в стару кімнату і Юнги положив мене на ліжко та почав цілувати шию. Він зняв мою футболку а я розщіпувала йому сорочку. Боже я так скучила за його тілом, його поцілунками.
Хлопець швидко зняв з мене штани і я залишила лише в нижній білизні. Юнги плавно мокрими поцілунками переходив від губ до шиї залишаючи багрові відмітини. З моїх уст видалися перші стони. Я водила руками по торсу хлопця переходячи до ременя штанів. Мин зняв з мене бюзгалтер та зжимав руками мої груди а я лише видавала томні стони. Хлопець зняв з себе штани і з мене останню непотрібну тканину та став водити пальцями по моїй проміжності від чого я вигиналася як змія.
Спочатку він увійшов у мене одним пальцем а потім двома і став набирати темп а я закрилася руками в його волосся.
- Аааа.... Ааааа....Ааааа
- Крихітко тобі подобається?- сказав хлопець у поцілунок.
- Ааааа Юнгииии.... Аааа.
Юнги вийшов з мене і знявши боксери не став церемонитися  і відразу у війшов у мене повністю від чого я викрикнула а він лише почав цілувати з жимаючи  то вершню то низню губу та гладити рукою груди. З кожним разом він набирав темп від чого я стонала у весь голос.
Через деякий час хлопець перевернув мене на живіт та поставив на коліна а сам пристроївся заді та знову увійшов до самаго основания з кожною хвилиною кімната наповнювалася нашими стонами та шльопками наших тіл. Через годину я кончила а хлопець вийшов з мене.
- Крихітко ти не хочеш зробити приємно своєму чоловікові - поцілував хлопець мене.
А я стала на коліна та взяла у руки немале достоїнство та стала водити язиком по набухших венкам. Від чого Юнги відкинув голову назад та з його уст лунали такі солодкі стони. Я взяла його повністю в рот. Хлопець взяв мене за волосся та став набирати темп. По кімнаті лунали прицмоки та стони Юнги. Він кончив прямо мені в рот а коли я хотіла виплюнути.
- Не роби так... Ковтай- суворо глянув він на мене - Ти ображаєш мене як чоловіка.
Я ковтнула а Юнги заключив мене в поцілунок але він був зовсім інший, такий ніжний і ласкавий.
Ми лягли на ліжко і накрилися одіялом.  Юнги повернувся і ніжно обійняв мене за талію а я його за шию.
- Крихітко я так скучив.
- я також дуже сильно скучила.
- Це була найкраща ніч в моєму житті я не хочу тебе втратити.- прижався до мене хлопець.
- І не втратиш навіть і не сподівайся.
- Дякую що ти з'явилася у моєму житті.
- Юн  знаєш а я дуже вдячна своєму тату і дядьку Бекхьону.
- Ти про що?
- А ти сам подумай якби не вони ми б можливо і ніколи не зустрілися, не познайомилися а тим паче не одружилися і в нас би не було нашого маленького дива
- А знаєш ти права.- посміхнувся Юнги та поцілував мене в носик. Я дуже стомилася тому відразу заснула.
 
Прокинулася я від сонячних променів які світили мені у очі. Юнги вже не було а на годиннику 9:34 тому я швидко
зробила всі водні процедури, одяглася та пішла в кімнату малюка але його там не було.
Я спустилася на низ і у мене зустріла жіночка 55 років. На вигляд вона виглядала молодо.
- Доброго ранку госпожа Мин-посміхнулася жіночка.
- Доброго ранку...
-Я Ван Цу нова домробітниця та няня.
- Ааа зрозуміло, а я просто Мисо не потрібно так офіційно.- посміхнулася я - а де Мин Юнги.
- Він на кухні разом з малюком.
- Дякую.
Я зайшла на кухню і побачила як Юнги п'є каву і притому говорить з немовлям а той йому посміхається.
- Який приємний ранок - заговорила я.
- Оо крихітко добро ранку,- поглянув на мене Юнги- а ми тут з синочком  розмовляємо.
- Я бачу- я взяла своє диво на ручки а Юнги обійняв і поцілував мене заді.- Юнги вибач мене?
- За що?
- Я лише зараз розумію що на синочок даний нам і мені дуже соромно що я думала щоб позбутися його - з моїх очей пішли сльози.
- Ей крихітко припини, непотрібно плакати- повернув він нас до себе - я кохаю тебе і давай не будемо згадувати про минуле. Добре?
- Добре.
- Боже, невже Юнги дійсно подорослішав - нас перебила Ван Цу яка наблюдала за цією картиною.
- О крихітко це Госпожа Ван, вона буде нянею нашому синочку і новою домробітницею.
- Ми вже знайомі- сказала я.
- Мисо можеш не хвилюватися за сина. Я виховала Юнги тому думаю проблем не буде - засміялася Госпожа Ван а я глянула на Юнги.
- Крихітко це моя няня я в дитинстві дуже сильно її не любив але найкращої няні нам не знайти.
- Якщо ви змогли витерпіти Юнги, тоді я впевнена ви найкраща - посміхнулася я і Ван.
Раптом в двері задзвонили і ми з Юнги пішли відкривати їх.
- Привіт молодим батькам.- крикнули вони.
На порозі стояли хлопці а я була здивована вони зайшли в будинок і стали нас обіймати тут я побачила брата і Джію та яка накинулася на мене з обіймами.
- Так де мій небож?- запитав Юджин.
- Ось.- посміхнувся Юнги.
- Боже, якій він маленький - взяв на руки Юджин.
- як маленький принц - засміялася Джію.
- Може сядемо у вітальні - запропонував Чимин.
- Так звичайно.- сказала я.
Ми всі сіли у вітальні.
- Я лише зараз зроблю чай- встала я - зачекайте.
- Тобі допомогти- запитав Тє.
- Можна.
І ми разом пішли на кухню.
Чай може був готовий.
- Мисо я вітаю вас з Юнги.
-Дякую.
- Як що чесно ти мені подобалася але я бачив як Юнги сходить з розуму за тобою.
- Ти про що?
- Мисо, Юнги дуже сильно тебе кохає,  я це зрозумів ще від початку, щоб ми про тебе не говорили він ставав на захист.
Тому будь з ним щаслива і не роби йому боляче.
- Дякую ТєТє, я дійсно дуже щаслива і рада що зустріла Юнги, без нього я не бачу своє майбутнє.
Ми з Тє принесли всім чай а я прогнавши Джина сіла біля Юнги.
- Ну і як ви назвали малого Сина - засміявся Чимин.
- Ще ніяк.- надпивши чай сказала я.
- Як ніяк?- поглянув на мене Юджин.
- Ми ще думаємо.- відповів Юнги
- я знаю класне ім'я- сказав Гук.
- яке?- всі поглянули на його.
- Чонгук. Скажіть красиве-  всі засміялися.
- А що, що не так?- здивовано глянув на нас  Гук.
Ми ще так говорили до самого вечора я із чаєм а вони з вином.

Пройшло....