Чи може демон, бути всередині ангелом?

Глава 4

Я не повірила своїм очам переді мною седів той самий хлопець з університету. Але він подорослішав і став мужнім. Його прекрасні риси обличчя, руки та широкі плечі начебто знов про все нагадали. Я весь цей час витратила щоб забути про все. Але ось знову він з'явився в моєму житті. Сподіваюся він мене не згадав і не згадає.
Невже знову він тут біля мене Ким Техьон

- Джію, що ти застигла?- запитав Чон.
- Ааа.... Я.. а це обов'язково?- поглянула я на них.
- Джію, ти що взагалі нічого не розумієш? Просто зараз тебе підвищили.
- Так я розумію..
- Мин Джію, якщо я не помиляюся- перебив мене директор - я б хотів би вас на взяти на роботу своїм секретарем. В цьому є свої плюси і мінуси.
- Ви про що? І чи не могли не так офіційно.- запитала я.
- Гаразд, Джію твоя зарплата підвищиться в два рази але твій графік роботи буде вже не постійним. Інколи ти повинна бути раніше, інколи пізніше, ти часто будеш їздити зімною на ділові зустрічі та і роботи з паперами стане більше.- поглянув він на мене.
Я добре розумію, що це для мене як щасливий квиток у забезпечене майбутнє разом з сином. Але в душі частина мене проти, проти цих спогадів, та і я боюся що давно забуті мною почуття, знову зможуть спалахнути.
Я добре подумала і вирішила погодитися. Оскільки такі гроші не валяються на дорозі, роботи я не боюся, лише робота а клубі щоб мені не зірвалася, а Техьон навіть мене і не згадав. Головне щоб він не побачив тату яке сам вибирав.
- Я згодна - гордо сказала я.
- Тоді ти можеш приступати до роботи просто зараз.- встав із крісла Техьон- Добре, Гук, бувай я повинен увести Джію у курс справи.
- Окей друже, заходь в гості, в п'ятницю побачимося- подали вони руки і Чонгук пішов а Техьон сів за стіл.
- Джію, я Ким Техьон керівник компанії " VEntertainment". Я думаю ти вже в курсі справи що і як робити.- поглянув він на мене.
- Так звичайно.
-Тобі зараз....- не встиг він договорити як нас перебив телефонний звінок.- Так, скоро буду, чекай- він положив телефон і поглянув на годинник. - Сьогодні ти можеш іти вже додому у мене особисті обставини. Завтра вранці як завжди.
- Добре.
Він швидко вийшов з компанії і сівши в дорогу іномарку поїхав.
Я не знала що мені робити тому зателефонував МинСоку поїхала до його на роботу в кафе.
В кафе було мало клієнтів тому МинСок сів пити зі мною разом каву
- Джію щось сталося? Ти на себе не схожа- сказав МинСок.
- Все добре, Сьогодні на роботі мене підвищили до секретаря головного директора. - сумно сказала я.
- Подруго так це ж круто - посміхнувся хлопець.- А ти чому така сумна.
- Просто той директор Ким Техьон.
- Що? Той самий Ким Техьон?- здивувався юнак.
- Ммг- опустила голову я.
- Він тебе впізнав?
- Думаю ні, тим паче я так змінилася,- підняла я голову - але я так довго його забувала, і я зрозуміла що Субін дуже на нього схожий зовні. Тому буде краще якщо він мене не згадає.- посміхнулася я- Тепер для мене єдиним та люблячим хлопцем є мій Субін.
- Ти права, тому файтін.
- Файтін- крикнули ми разом.
Сьогодні я вирішила побути дома з сином, тому що дуже за ним скучала.
- Субін, мама дома!- крикнула я з порога.
- Улаа мама вже дома - прибіг Субін і прігнув мені на руки.- мама а чого ти так давно?
- Просто мамі дали іншу роботу і тепер вона секретар керівника компанії.
- Нічого не поняв- я взяла сина за руку в ми разом пішли до вітальні.
- Джію ти так сьогодні рано?- поглянула на мене бабуся.
- Так бабусю Ван, просто мене підвищили в роботі і я повинна приступати завтра.
- Яка приємна новина Джію, ходімо обідати.
Ми пішли обідати. Я не розповіла бабусі Ван про те що мій керівник Техьон. У неї слабке серце краще їй не хвилюватися.
До самого вечора ми з Субіном грали в парку біля будинку та в квартирі. Сьогодні я вирішила не іти в клуб а добре виспатися що у мене і вийшло. Вранці я прокинулася та приготувала сніданок. Оскільки в садочку зараз ремонт то Субін сидить дома з бабусею Ван. Тому щоб їх не розбудити я швидко зробила всі водні процедури одяглася і побігла.

Я запізнювалися тому бігла і знову в когось врізалася.
- Аййщ- потерла я лоб.- боляче - я підняла голову і побачила.