- Тє чому ти так змінився? Чому так мало став посміхатися?- взяла вона за руку Техьона. - Ти про що?- повернувся він до неї і побачив що вона мирно спить. - Не іди, будь біля мене. - положила на вона його руку собі під голову.
Вранці я прокинулася від сонячних променів. Відкривши очі я відчула руку у себе на талії я повернулася і зловила на собі погляд директора. - Доброго ранку Джію - посміхнувся він. - Доброго ранку містер Ким.- сіла на ліжко я. - що я тут роблю?- я розхвилювався але коли побачила що на мені вчорашня сукня то заспокоїлася. - Не нервуй між нами нічого не було,- встав він із ліжка- ти просто не хотіла їхати в такому стані додому, до сина. Тому я привіз тебе до себе на квартиру. - Ааа, дякую вам- посміхнулася я. - Я іду до ванної, а ти спускайся на кухню і приготуй мені сніданок. - Добре. Техьон пішов а я розглянула кімнату. Вона була дуже красива та видно що дорога.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я пішла на кухню і стала готувати. Через пів години все було готово тому я накрила на стіл. - Містер Ким, сніданок готовий!- крикнула я а до мене вийшов Техьон лише в одних спортивних штанях і рушником на шиї. Тому мені відкрився прекрасний вид на його тіло та торс. Капельки води стікали з його мокрого волосся та капали на торс. Я застигла. - Подобається? - підійшов він до мене а я відвела погляд і почервоніла. - ааа... сідайте снідати.- сказала я і поладила сукню. - Джію ти можеш іти у ванну, рушник у шафі.- сів він за стіл і став їсти. - Дякую.- я встала і пішла в спальню. Прийнявши ванну я прийшла у кімнату та назад одягла сукню та вийшла у вітальню. Техьон седів уже у футболці а я сіла біля нього. - Містер Ким, я вже напевне піду додому. - Джію сьогодні вихідний, може сходимо кудись?- поглянув він на мене а я згадала що пообіцяла МинСоку допомогти. - Вибачте у мене сьогодні вже є плани.- я встала в підійшла до дверей.- Допобачення містер Ким. Я вийшла з квартири і відразу направилася додому. Я переодяглася та побігла до МинСока. Дивно але Субіна і бабусі дома не було напевне пішли гратися в парк. До самого вечора я допомагала МинСоку мити автомобілі. Так і сама трішки заробила. А потім ми пили у нього чай і говири. Додому я прийшла пізно, коли Субін уже спав я добре розуміла що він за мною сумує але для його майбутнього так буде краще. Прикинувшись вранці я приготувала сніданок одягнулася і побігла. Лише на зупинці я побачила що забула гаманець але вчора його також не було. -Блядь, лише цього мені не хватало!- крикнула я шукаючи в сумці. Я пішла пішки іти було далековато. На годинику 9:05 і я аже запізнююся. Тому знявши підбори, та не зважаючи на перехожих, я побігла. Підбігши до будівлі та швидко одягнувши підбори, я старалася налагодити дихання. -Чому запізнюєся?- суваро глянув на мене Техьон. -Вибачте- поставила я чай на його стіл- я просто загубила гаманець з проїзним. Тому мусила бігти пішки. - На тримай- протяг він мені гаманець- Ти забула його в мене в квартирі. - Ох дякую- посміхнулася я і хотіла забрати його як хлопець різко забрав руку. - А що мені за це буде?- хитро поглянув він на мене. - Ви про що? Що ви хочете? - Поцілунок - встав і підійшов він до мене. - Але...ви...я... - Ну значить тобі не так сильно він потрібен.- нагнувся він до мене ближче. - Сильно потрібен- я підняла голову та взяла його обличчя в свої руки ставши на носочки я закрила очі та ніжно поцілувала. Я швидко відійшла від нього та хотіла іти але він швидко схопив мою руку, прижав мене до себе і впився в мої губи. Перші секунди я стояла як вкопана але незнаю чому потім відповіла на поцілунок. Його губи як і тоді були такі ніжні та солодкі. Згодом поцілунок перестав бути таким ніжним а став більш пристрасним та требуючим. Він схопив мене за сідниці а я обвила ногами його торс та зарилася руками в його м'ягке волосся. Він швидко посадив мене на стіл не перериваючи поцілунку як раптом в двері хтось постукав. Я швидко схопилася і залізла зі столу та відштовхнула хлопця. - Вибачте- вклонилася я і підійшла до дверей. Відкривши двері я побачила свого друга. - МинСок?- здивовано я поглянула я на нього і обійняла. - Джію ти вчора вечері забула у мене свій улюблений шарф.- продяг він мені пакетик. - Оо а я думала де він. Дякую.- посміхнулася я.- Джію я знаю що в тебе зараз обід може сходимо в кафе поблизу? - Можна. - я повернулася до Техьона - Містер Ким я іду на обід, оскільки я сьогодні запізнися то працюватиму довше. - Добре- злісно сказав він - замовиш мені столик у ресторані "Кайф"в мене зустріч через 20 хв і якесь вино. - Добре Я взяла під руку МинСока і ми пішли сміючись.
Техьон седів у своєму кабінеті Як раптом прийшов Чон. - Привіт, ходімо пообідаємо. - Ні я не хочу нікуди іти. - Я так і знав що ти це скажеш- сів Чон на шкіряний диванчик тому замовив сюди. - Як добре ти мене знаєш!- засміявся Тє і сів напроти. - Аа де Джію?- запитав Гук. - Вона пішла снідати зі своїм чоловіком. - Чоловіком?- здивовано запитав Гук. - Ну так- без жодних емоцій сказав Тє. - Хм вона мені казала що не заміжня- в двері постукали- о це напевно хавчик принесли. Чон заплатив кур'єру та поставив їжу на столик. - Гук ти ж мені казав що в неї є чоловік і дитина.- став їсти Тє. - Я також так думав але з'ясувалося що вона не заміжня- надпивши чай сказав Чонгук. - але у неї і справді є син, здається Субін- задумався Чон. - Так я щось чув про сина, але тоді з ким вона могла обідати?- задумався Ким. - А мені звідки знати? Може хлопець? Вона користується великою популярністю у нашому колективі серед чоловіків. - Ти про що? - Я часто чую як про неї говорять і навіть деякі хочуть признатися у почуттях- посміхнувся Чонгук. - В почуттях?- здивовано поглянув Ким. - Ммг. Але думаю що для Джію це не важливо, вона як працювала в мене то часто говорила по телефону з кимось про сина. Напевне для неї він найдорожчий. - Мабуть- посміхнувся Тє.- блін мені потрібно іти на зустріч з Рей.- подивився він на годинник. - У вас все серьозно? - Її не люблять мої батьки, значить так. - Навіщо ти це робиш? Тиж і сам її не любиш. Це все через ту дівчину? - Зараз це вже не важливо.- встав він.
Коли я повернулася з обіду то директора вже не було. Тому я просто стала працювати з документами як раптом хтось зайшов у кабінет я повернула голову і побачила.....
