Вина невинного

3

- До речі. Ти маєш якісь гуртки чи секції після уроків?я не знаю просто коли ти будеш приходити- каже правду він.

Чонгук зробив ще один глоток чаю і видихнувши поглянув йому прямо у вічі. Його погляд, у нього дуже темні очі і це блін так заворожує. Ого....у нього дивовижні карі очі. Брюнет побачив, що йому також пильно дивляться у вічі, тому відвернув свій погляд у другу сторону.

- Ну в середу у мене є гурток. Тому прийду пізніше- на цьому він зупинився, навіть не розказав чим він займається, але у нього ще буде час випитати все. Блондину доволі ціквов хто він, занадто він дивний, але за то красивий.

****
00:05
Чонгук сидить у своїй кімнаті і йому, блять, погано. Серце починає знову щось відчувати він знову зустрівся з теплом і справжінми відчуттями в душі другої людини. Це не правильно не має бути ні у кого такого. Всі фальшиві, всі є погані. Тому він взявши ножик із тумбочки та проводить ним по руці роблячи рану, яка стікає кров'ю. Він не плаче він дивиться тільки у вікно на нову панораму міста. Все не має право бути таким, не має...

****
  Ранком була похмура погода, точніше крапельки дощу падали додолу, роблячи мокрим асфальт.

Чонгук вже давно проснувся і збирається в школу. Чімін, здається, ще спить і брюнет його звісно не будить, бо це не його обов'язки, крім того зараз доволі рано.
Він надягнув чорні джинси білу футболку із якимось англійським написом, чорну косуху. Взявши рюкзак і телефон з навушниками він вийшов із своєї кімнати та направився на кухню. Поклавши на стільчик рюкзак, він заварив Чіміну чаю та зробив тости із полуничним джемом. В цей час і спустився Чім. Він побачив, що брюнет спішить тому зразу сів на місце

-Доброго ранку- говорит охрипшим від сну голосом блондин

-Доброго- Чон поклав тарілку з тостами перед Паком,а сам взяв свій рюкзак

-Я пішов- каже він напрямляючись із кухні на вихід, але його затримав Чім

-Ти сьогодні снідав?- питає трохи навіть з турботою Чім, на що Чонгук голосно видихнув і старався в душі заспокоїтись, щоб не роздратуватися

-Ем..я не снідаю по ранках- на це Чім підняв одну брову, та чуть не подавився тостом

-Ем...- але він не знав, що на це відповісти, тому Чонгук і не чекав, а просто пішов.

Чімін дивується ще більше й більше. Чон просто є закритою книгою для нього. Взагалі то, здавалося, що він не цікавий і просто зануда, але зараз здається, що він просто загублена душа, яка не може вибратися з клітки. Він занадто закритий в собі, йому потрібно допомогти, але він не зможе, бо це не його і проблеми. Зараз він має одягатися, бо в нього також школа.