Тобі ж подобається

Диявол врахує твої побажання

Маша з повним залом студентів дивилася шоу КВК, де виступав Вадим. Незважаючи на те, що він був першокурсником, його вже включили в основний склад. І як би дівчина ні заперечувала, виступав він правда круто. У Вернадського була чарівність, дуже гарне почуття гумору і приємна зовнішність. Маша згадала, як в школі всі дівчата сходили з розуму, коли вони з Максом йшли по коридору, або як вся школа спостерігала, як вони з Савченко грали в футбол. У випадку з Вернадським нічого не змінилося. Він був зіркою в школі, він став зіркою в універі. Швидко та легко. А ось вона, Маша, все б віддала, щоб знову стати сірою мишею, як в школі. Тихою та непримітною. Де Вадим не шантажував її особистим щоденником, і де не доводилося ховати засоси на шиї.

Не так вона уявляла собі університетське життя. А ще сподівалася, що на пропозицію зробити все, що завгодно, він попросить написати за нього реферат з культурології, а не віддати йому свою нижню білизну. Маша кинула погляд на сцену, де Вадим з іншими хлопцями розігрували дуже смішну сценку, але першокурсниця не могла зосередитися на тому, що відбувається, раз у раз поглядаючи на Вернадського і згадуючи, як пристрасно він цілував її у себе вдома. Долоні спітніли від напруги, а в серці защеміло. Маша остаточно переконалася, що їй світить ранній інфаркт, і, щоб якось відсунути цю радісну подію на майбутнє, вона вирішила, що буде ховатися від Вернадського всі наступні чотири роки навчання.

- Машуль, - покликала з сусідньої сидіння Аліса, - мені Паша написав! Вони вирішили з хлопцями зняти котедж на вихідні.

- Ти хочеш їхати? - злякано запитала Маша, твердо вирішивши, що її там точно не буде. Особливо, якщо врахувати, що без Вадима ця подія явно не обійдеться.

- Поїхали, Паша і про тебе написав. Давай, там буде дівчат п'ятнадцять, хлопці всі наші знайомі з курсу, - вмовляла подруга, -якщо нам не сподобається, обіцяю, відразу поїдемо на таксі додому. Ну їдьмо! Ми з Пашею майже почали зустрічатися.

- Аліса, вибач, я пас. Мені треба ... Треба до батьків в область з'їздити, - збрехала Маша, не бажаючи засмучувати подругу.

- Зануда, - надулася Аліса і продовжила листуватися з Пашею.

Маша засмутилася ще більше. Її одногрупники - милі і веселі хлопці. Але не могла ж вона сказати подрузі, що не хоче перетинатися з Вадимом, який виявився таємним фетишистом, який колекціонує жіночі трусики.

Коли КВК закінчився, і натовп студентів повалила до виходу із залу, дівчат несподівано наздогнав Паша.

- Пані, - галантно почав хлопець, - гоу в кіно? Сядемо на останній ряд і будемо цілуватися, - жартівливо сказав він, широко посміхаючись.

- Третій зайвий, народ, - засміялася Маша, - я краще почну курсову писати.

- Купчинська, - роблено строго сказав Паша, - у мене пропозиція, від якої важко відмовитися. Вадим затусить з старшокурсниками, а ті дали курсові та лаби на два роки вперед. Які у тебе ще виправдання?

Очі Аліси при цьому переможно запалилися, як би кажучи, що Машка не відкрутитися від кіно з крутими хлопцями.

- У мене, ммм, грошей немає, - раптом, випалила Маша, червоніючи. Чорт би забрав, всю цю тусовку Вернадського.

- Пф, чоловіки пригощають дам, - почувся єхидний голос за спиною.

Дівчина різко обернулася і ледь не вперлася носом в груди Вадима.

- Добре, ходімо всі в кіно, - придушено пискнула вона, згадуючи про те, що раніше вона писала в щоденнику про Макса, що очі його, як безодня з чортами. Про Вадима можна було б написати, що у нього погляд, як безодня з дияволами. Хитрий, гіпнотизує і такий хвилюючий кров погляд сірих очей, що душа холоне.

- Круто, - Аліса переможно взяла під руку Пашу і попрямувала до виходу з універу.

- Тобі сподобається, не роби таке обличчя, як ніби на каторгу йдеш. Ти ж чекала цієї прем'єри цілий рік, якщо вірити щоденнику, - єхидно проспівав Вадим.

Дівчина заскрипіла зубами від безсилля.

***

- Ось якби у вас була ганебна таємниця, на що б ви пішли, щоб її зберегти? - ніби між іншим запитав Вадим в кінозалі, жуючи попкорн.

На останньому нічному сеансі зал був майже порожній, якщо не брати до уваги їх невелику компанію. Можна було поговорити, тим більше вони прийшли раніше, і ще навіть реклама не почалася.

- Дивлячись яка таємниця, - усміхнулася Аліса.

- Я б убив садівника, - засміявся Паша.

- Боже, я знімаю хату зі злочинцем, - засміявся Вернадський, - а ти, Аліса?

- Я б просто ретельно приховувала свої секрети, чим я і займаюся.

- Та ти сповнена загадок, жінка, - Паша кинув в неї жменю попкорну.

- А я б пішла на угоду з дияволом, щоб всі залишилися у виграші, - тихо сказала Маша.

- Диявол врахує твої побажання, - підморгнув їй Вадим.

Маша хотіла додати, що вивчить всі кодекси напам'ять і посадить диявола за ґрати за шантаж і домагання, але згасле світло і різка картинка реклами на екрані завадили їй договорити.