Глава 13

362 19 8
                                    

(Попередження!!! В цій главі містить сцена 18+ то ж кому не цікаво, не читайте)

Pov Драко Малфой
Грейнджер почала важко дивитися на мене. Я не розумів що з нею. А коли вона почала падати, то я не міг просто так стояти, я схопив її і почав кричати, щоб вона відкрила очі. Але цього не було. Я вдягнув чорну сорочку й странспортувався в свою кімнату. Вона весь час була нерухома. Я почав переживати. Поклав її на ліжко, а сам ліг поруч. Вона така гарна, коли спить... В кімнату увірвалася Паркінсон. Я різко перевів свій погляд на неї і роздратовано встав. Випхав її з кімнати та закрив двері за собою.

- Що ти хочеш? - почав я.

- Це що Гріффіндорка? Драко, ти її вибрав? Та ти сліпий і не бачиш нічого! Я ж весь час була поруч, а вона ніхто, - не зупинялася вона і почала кричати та розмахувати руками.

- Закрий рот! Ти мені ніхто. А тепер йди на всі чотири сторони, - розлючено промовив я і зайшов в середину, закривши двері на ключ.

Вона ще лежала. Я не міг бачити як вона нічого не говорить. Підійшов ближче й сів поруч. Торкнувся її щоки й почав опускати свої пальці на губи. А якщо... Я нахилився над її обличчям. Відчув її солодкі вуста. Якже це приємно... Драко-Драко, та про що я думаю? Я ж не можу просто залишити її. Вона стала частинкою себе.

- Я кохаю тебе, Грейнджер, - промовив я.

* * *
Вже був ранок. Я заснув в обіймах Грейнджер. Вона вже давно встала, адже її не було поруч і я почав переживати. Різко піднявся на лікті й почав кликати її:

- Грейнджер, де ти? Чорт, забирай ти де?! - кричав я.

Раптом з ванної вийшла в білому рушнику Грейнджер. Я здивувався. Встав на ноги й почав оглядати її. Вона сором'язливо прикрилася.

- Грейнджер... Я думав ти пішла, - сказав я і усміхнувся.

- Я намагалася... Але коли я спускалася з сходів то побачила Креба і побігла назад, - з цього я почав сміятися.

- Ти така... Смішна, - кажу я крізь сміх.

- Та ну тебе! Доречі мені потрібен одяг. Мій не в найкращому стані, - повідомила вона.

- Тобі без одягу личить, - натякнув я і єхидно усміхнувся.

- Де була моя паличка? - сказала вона і я різко схопив свою і націлився на неї. - Ти не зробиш цього.

(Драміона) Поклик Серця[18+]Where stories live. Discover now