Назавжди у моєму серці

Люблю безтями!

- Таке відчуття, що ти мене ревнуєш. Я тобі подобаюся?

- Ні.. Нууу..ти мені не просто подобаєшся, я в тебе закоханий - сам Чонгук від своїх слів знітився, тому пришвидшив свій крок, залишивши Лію у повному ступорі.

- Що він сказав... - ніяк до себе вона не могла прийти. - Стоп! Що? Чонгук чекай! - догнавши його вона взяла його руку, зупинивши його.- Що ти сказав? Повтори!

- Ти про що?

- Як про що! Повтори!

- Я тебе люблю! Дуже сильно. Я відчув, що ти увірвалася у моє життя так несподівано, як вітер, все змінилося навкруги, а найголовніше я ожив. У моїх думках тільки ти, завжди перед собою бачу твої очі, усмішку...сам не розумію, як на моєму лиці появляється радість. Серце зжимається, не можу дихати і це завдяки тобі. Навіть у цей момент я не можу відірвати погляду... - Чонгук дивився прямо в очі і бачив частинку радості, яка заповнила його серце -  Розумію це для тебе несподівано, тому ти можеш зараз нічого не казати, тільки послухай, що каже моє серце.. - узявши руку Лії, він поклав її на своє серце. Таке відчуття, що час зупинився і вони тільки двоє у цьому світі і більше нікого не залишилося.

- Ні, я не хочу тільки рукою доторкнутись, я хочу поринути у твоє серце повністю - Лія забрала руки і обійняла його ще дужче, відчувши його серце повністю, ту теплоту, яка її зігрівала. Лія відчувала себе в безпеці. - Я ж тебе також люблю! Люблю безтями! - Коли вони вперше доторкнувся, стався неймовірний вибух емоцій: почуття незручності, руки починають труситись, таке відчуття, що серце ось ось вистрибне з грудей. І знаєте, це було найкраще, що коли-небудь вони відчували.

***

Лія зустріла його, людину, яку шукала усе життя. Той хто зрозуміє тебе з пів-слова, з одного погляду, той хто не зрадить, той хто не залишить в біді і не образить. Ця людина захистить, як самого себе, як своє серце і душу.
Вона відразу зрозуміла, що зустріла свою людину, одразу зрозуміла, що це він, тому що вони будуть співпадати, як два шматочки пазла і перетворюватись в прекрасну картину. Щастя буде не на день, не на місяць. Вони будеть щасливі вічність. Ці думки переслідували Лію цілу ніч, навіть не давши їй на мить заснути. Тільки одне питання в голові: Що буде далі?
Вже кілька днів вона не могла зосередитись, літала в хмарах. Ще досі в думках не вкладалося, що це з ними сталось! Щастя, яке вона бачила у його очах...