Чи може демон, бути всередині ангелом?

Глава 36

А в середині був лист від Техьона.
" Джію привіт. Я вперше пишу такий лист. Так я писав багато листів на роботі але вони були не такі важливі. Зараз не про те.
Я дійсно тебе розумію, ти права я дурак який повірив дешевій шкурі а не тобі. Я залишив тебе одну в тяжкий час. Просто раніше я не вірив у кохання але ти дала мені змогу повірити. І я дійсно тебе кохаю... Дуже сильно.
Я знаю що ти не відчуваєш до мене того само але я готовий чекати хоча і вічність. Вибач за все що я тобі зробив. Я завтра їду як ти і хочеш і постараюся уже не повертатися. Але знай я завжди буду тебе кохати та чекати..
Завтра в мене рейс на 17:20 сподіваюся ти прийдеш побачитися в останнє.

                            Твій ТєТє ❤️"

Від його листа моє серце зжалося і стало боляче. Тому навіть не повечерявши я пішла в спальню та лягла на ліжко. Весь вечір я думала про ці листи а сльози самі бігли на подушку. Субін так і залишився у Тє навіть син мене перестає любити, і навіть це мале чудо також. Пів ночі я провела в обіймах з унітазом  а раніше я думала що це просто отруєння. Заснула я лише під ранок. А прокинулася від дзвінка в двері. Коли я їх відкрила то на порозі стояла Мійон.
- Привіт, що це в тебе за вигляд такий стрьомний- зайшла вона в квартиру.
- А я лише остількішо прокинулася- сіла я на диван а сестра на крісло.
- Зараз 16:30 з якого дива ти так довго спиш!- може захворіла- сіла біля мене сестра та почіпала рукою мій лоб- здається жару немає.
- Все добре, просто пів ночі не спала провела її з прекрасним білим принцом- заіграно посміхнулася я.
- Ооо сестро розказуй хто той білий принц- посміхнулася вона- що ви робили що ти так довго спиш.
- А ти з ним дуже добре знайома, як і всі, ти зним часто бачився!- посміхнулася я.
- І хто це?- здивувалася вона.
- У моїй спальні є двері на право відкрий побачиш.
- Там же туалет?
- Ну а чим тобі не білий принц-засміялася я.
- В тебе що була срачка, що ти зним пів ночі була?
- Ні ми з ним майже цілувалися, тошнило просто піздец.
- Так по-перше не матюкайся, а по-друге чому тебе тошнило, щось не те з'їла.?
- Ні.
- А чому тоді?- здивувалася сестра я я лише погладила ще плаский животик.
- Да ладно!- здивувалася сестра- Це ж просто прекрасна новина- засміялася вона і міцно обійняла мене.- А хто тато?.
- Тє- без емоцій сказала я.
- Що знову? Хоча я не здивована, ми ж за тобою наглядали і ти нізким крім Тє не була.
- Тобто наглядали?-подивилася я на неї.
- Це не важливо- махнула вона рукою - а Техьон знає?
- Ні - сказала я і лягла головою на коліна сестри і стала плакати.
- Правильно поплач, поплач то менше сікати будеш- гладила вона мене по голові.
- Будеш казати Техьону?
- Не буду.
- Ось і правильно, так і треба він поїде і знайде собі там іншу а ти тут і залишися.
- От і залишуся
- Потім знайдеш іншого і вийдеш за нього.
- Вийду.
- Народиш йому ще діток.
- Народжу.
- Будеш день прибирати, їсти готувати а у ночі за своїм Техьон в подушку плакати.
- Не буду.- плакала я.
- Правильно. Здавався тобі цей Техьон.
- Непотрібен.
- Правильно не кохаєш та не треба.
- Кохаю.
- Тоді чого тут нюні розпустила - дала вона мені підзатильника.
- Ай ти чого?- витерла сльози я.
- Ханиль послухай своє серце, Техьон через півгодини летить і ви зможете не побачитися тому уже ніколи, тому якщо кохаєш швидко підняла свою п'яту точку, ноги в руки і піздуєш в аеропорт!!!- крикнула Мійон.
- Дякую сестричко- обійняла я її та швидко взувшись вибігла на двір спіймавши перше попавше таксі поїхала в аеропорт.