По землі простилається дим,
Укриває зруйноване місто
І ховає усе. А над ним
Лебедина лунає вже пісня.
Завмирає і час. Лише дим
Обійме вербу тиху, плакучу.
Біля міста - струмок, за яким
Наче змій, шелестить плющ повзучий.
Хмарно, димно. І попіл-пісок
Темні вулиці тихо вкриває.
На руїнах забутий вінок
Наче сльози, квітки розсипає.
Хіганбана і маки цвітуть.
Наче кров. І їх дим не з'їдає.
Асфоделі-зірки проростуть.
Кипарис квіти ці захищає.
Місто вмерло. Лиш попіл і дим...
Сонця промінь уже тут не зблисне.
Тільки ворон кружляє над ним,
Лебедина лунає скрізь пісня.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місто мороку
PoetryПориньте крізь морок і пітьму у моторошні, містичні сни, де невідомі істоти наспівують рядки дивних пісень, що й стали основою для віршів. У порожніх будинках, що їх поглинає степ і пустка, чути відгомін древніх ритуалів. Шепіт нічного вітру розмовл...
