Блакитний місяць в тиху ніч Самайна.
Спинився час. Між смертю і життям
Межа тонка. І хочеться безстрашно
Зробити крок туди, у небуття.
Блакитний місяць в крижанім тумані
Бліде холодне світло розсипа.
У ніч Самайна на шляху примарнім
Вервечка духів зникне у лісах.
І ноги понесуть услід за ними,
Аби межу по той бік перейти,
Спіймати мить - тягучу, невловиму
І відповіді у пітьмі знайти.
У ніч Самайна доля справедливо
Дві істини відкриє в темний час:
Життя таке прекрасне і жахливе.
І завжди милосердна Смерть до нас.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місто мороку
PoetryПориньте крізь морок і пітьму у моторошні, містичні сни, де невідомі істоти наспівують рядки дивних пісень, що й стали основою для віршів. У порожніх будинках, що їх поглинає степ і пустка, чути відгомін древніх ритуалів. Шепіт нічного вітру розмовл...
