(Драміона) Поклик Серця[18+]

Глава 15

Драко Малфой

Занадто важко брехати. Я ж не міг сказати їй правду. Ні. Вона має бути щасливою, а я вже сам справлюся з цим. От, коли мені було 10 і я вперше потрапив в Хогвартс, тоді я побачив в її очах гордість та маглівські звички. І хто міг подумати, що саме я - Драко Луціус Малфой закохається в неї? Напевно ніхто навіть і не підозрював цього. А я знав. Знав що колись моя симпатія пригодиться Темному Лорду. І зараз для мене найважкіший крок в моєму життя. Я маю стати на сторону зла. Але я ж не хочу цього. І хто буде слухати Мене?

Ще півгодини я прийшов в Мінору. І мене зустріла мама яка була схвильованою. Я навіть не знав, що буде тітка Белатрисс і ще пару чарівників яких імен я навіть не знаю. Але це пусте. Я сів на крісло і почав про щось думати. Поки мої роздуми не перебив голос Белатрисс.

— Він тут! Темний Лорд тут! - закричала вона і я лише ледь підняв свої очі на неї і на камін. Він тут. І зараз я маю доповісти йому.

Я важко піднімаюся з крісла і підходжу ближче до мами. Вона міцно стискає мою руку від чого я кривлюся. В той момент з каміна вийшов він. Темний Лорд. Він почав оглядати зал і зупинився на мені. Що ж я маю це зробити. Крім мене ніхто це не зробить.

— Драко, - звертається він до мене. — Я такий радий тебе бачити, - його голос явно не радий, а навпаки, він знає що я зробив і що мені буде за це.

— Я можу пояснити, - відповідаю я якомого впевненно.

— І що ти поясниш, Драко?

— Ви самі дали мені завдання - спокусити а тоді відштовхнути. Я так і зробив, - відповідаю я і комок в горлі з'явився від чого стає важко говорити.

— Та невже?! Ти спочатку підкрався до неї, а тоді зробив те, що ти так і хотів зробити. І це чаклун? Та ти такий дурак як твій гнилий батько - Луціус, - почав він.

— За то я не вбивця як ви, - тихим голосом промовив я.

— Ти щось сказав? - вже серйозно відповів він.

— Ні, він нічого не казав, Лорде, - заступилася за мене мама.

— Нарц, не вмішуйся, - звернулася тітка до неї.

— Я щось не зрозумів. Драко ж мав щось пояснювати Нам. То ж Драко пояснюй, - звертається він до мене.

— Я... Я хотів сказати... - почав затинатися я.

— Що Драко? Що ти хотів сказати? - почав тиснути він.