Я швидко вдягла свою білу толстовку сині штани, взяла рижий рюкзак і вибігла до водія.
- Добрий ранок, Міс Шерелтон - сказав водій з посмішкою.
- І вам день добрий - сказала я закривая за собою чорні як ніч двері "Rolls Royce".
Дейв був чоловіком років сорока, з його чорного волосся інколи проявлялись сиді волосинки.Він часто шуткував і піднімав настрій коли мені було сумно, але деякі жарти розумів тільки він. Він старався захистити мене від усього. Один тільки мій дзвінок до нього і він все покине. Він був би чудовим батьком, але...
У мене був страх перед усім новим. Я не хотіла знущіання, і зайвої уваги. Надія що мій клас мене прийме ставала все менша і менша
- Ну шо, первый раз в девятий клас?- спитав сміючись Дейв, але мені не було смішно. Нова школа, нові вчителі, нові друзі.
Тому , просто вдягну навушники і зроблю пісню голосніше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Чорна троянда
Lãng mạnЧому люди стали жорстокими? Чому після чорної полоси не наступає біла? Невже людей цікавлять тільки гроші? А може ні? Просто треба придивитись, може є тікі люди що не штовхнуть тебе у прірву, не надінуть тобі петлю на шию..
