Закохана в Мафіозі

Біль втрати...

Від лиця автора

П'ять годин лікарі боролись за життя Насті...

Даніель весь цей час стояв під операційною. Він ненавидів себе за те, що не зміг захистити її....батько Насті заспокоював його, говорив що це не його вина...але чи дійсно це було так?

Від лиця Дена (Даніеля)

Ми сиділи в коридорі коли з операційної вийшов лікар.

Ми одразу підбігли до нього...

- Як вона? ( сказав батько Насті)

Лікар мовчки дивився на нас... Таке враження що він не хотів нічого казати...

- Не мовчіть! (крикнув я)

- Мені шкода...прийміть мої співчуття.

Навколо все потемніло... Я сперся на стінку і спустився по ній стискаючи волосся в руках. Моєї принцеси більше не має... Я знову не встиг... В моїй голові мелькали спогади за весь час поки ми були разом... Її посмішка, за ради якої я був готовий зробити все...наш перший і останній поцілунок...

Я глянув на батька Насті, він сидів опустивши голову в низ, а потім різко встав і вийшов з лікарні...

Від лиця батька Насті (Олексій Свонт)

Коли лікар вийшов і сказав що Насті більше не має...я сам ледве не повірив йому. Лікар добре зіграв роль яку я йому дав...

Я вийшов з лікарні для більшої реалістичності...весь цей час я говорив Даніелю що він не винен, я підтримував його. Але це все була брехня! Він винен у всьому! Через нього мою доньку ледве не вбили! Я придумав досить хороший план, щоб він зник з життя Насті. Це не її людина, з ним вона завжди буде в не безпеці... Я не можу допустити цього ще раз!

Я вивезу її з країни, після її одужання. Насті потрібно знайти хорошу партію для одруження. Щось вигідне, щоб розвинути ще більше мій бізнес, який потім отримає вона. А про Даніеля вона і не згадає. Коли вона прокинеться я розповім про зраду Даніель Джеймса, я віддам їй фальшивий лист від нього... Так буде краще для всіх!

Від лиця Дена (Даніель)

Я просидів в лікарні ще декілька годин. Вийшовши на вулицю я направився до свого авто..

- До дому

- Сер, а Настя? Як вона?

- Я сказав до дому! (крикнув я)

Після чого авто рушило з місця...

Годину по тому в будинку Даніеля

Я зайшов в дім і одразу пішов до бару в мому кабінеті, наливши в бокал віскі я сів в крісло і зробивши ковток спиртного, заплющив очі й почав тонути в роздумах, що я зробив не так? Дівчина яка колись зірвала мені контракт, після чого я мріяв про помсту їй...вона настільки сильно заволоділа моїм серцем, що я починав забувати про все навколо... Для мене існувала лише вона....

Я запустив бокал в стінку і він з грюкотом розлетівся в різні сторони...

Вставши з крісла я направивсь в кімнату Насті...коли я відкрив двері почув аромат Насті...Лаванда...я зайшов в середину, присівши на ліжко я знову схилися і запустив руки в волосся натягнув його.

- Даніель я... Я люблю тебе! (сказала вона і заплющивши очі відпустивши мою руку)

Я сильно закричав від болі яка була в середині мене...., а ще за хвилину я лежав на Настінному ліжку і заходився від власних сліз... Я втратив її... Втратив на завжди....

Від лиця Насті

Коли я розплющила очі я побачила білу стелю, навколо все було як в тумані...перед собою я побачила маму і тата...

- Де я? (прошепотіла я)

- Доню ти в лікарні. (сказала мам крізь сльози)

- Що сталось?

- В тебе вистрілили!

Я почала все згадувати... Даніеля хотіли вбити, а я закрила його собою... Останнє що я пам'ятаю це як я призналась йому що кохаю його, а потім темрява...

- Де Даніель?

Батьки переглянулись... А потім батько присів на край мого ліжка....

- Він пішов!

- Куди? Покличте його будь ласка! (так само тихо мовила я)

- Доню він більше не прийде! (Я не розумію що тут відбувається? про що говорить мій тато?)

- Я не розумію! Чому не прийде?

- Настя, поки ти лежала в лікарні його ні разу ніхто не бачив, і на даний момент місце його перебування ніхто не знає! Але його охоронець привіз лист для тебе!!!

- Який лист?

- Даніель просив передати...він не хотів тратити час на розмови.

Я відкрила конверт і почала читати.

Якщо ти читаєш цей лист, значить з тобою все гаразд. Я радий що твій батько дотримався мого прохання і передав тобі це. Я хочу подякувати тобі за прекрасно проведений час! Мені було весело з тобою, але настав час повертатись в реальне життя. В нас з тобою...це все було просто заради розваги! Одужуй! і живи дальше, в мене є одне прохання...не варто робити спроб зв'язатись зі мною, просто забудь мене, зникни з мого життя, так буде краще для тебе і мене! Це все була лише гра!

На очі навернулись сльози...я не потрібна йому? Але чому? Він просто використав мене, щоб розважитись?! Зіграв зі мною в гру, в яку я програла...я почала задихатись від своїх сліз...в кімнату забігли лікарі...я виривалась і кричала від болю...болю в серці...я покохала його...

Лікарі вкололи мені заспокійливе і я заснула....

Привіт) Як вам глава? Чекаю на ваші зірочки і коменти