{ Недосяжний }

{Розділ 5}

Як тільки Кіба побачив мене він зразу від сторонився від Хінати і почав відходити.
-Кіба іди сюди. Собакін ти син! - я почав прискорювати хід, а той зірвався на біг, я тоже.
-Собакин син іди сюда!
-Наруто, заспокойся! Я зараз все об'ясню!
-Звісно об'ясниш! - Кіба зупинився але тримав дистанцію між нами десь сорок кроків.
-Ну я чекаю!
-Ну там така справа, ну я знав, що якщо я підселюся до Хінати то з тобою в номері замість мене буде Какаши.
-Я тебе урою!
-Може, я ліпше куплю тобі рамен?
-Ок, від цієї пропозиції я не можу відмовитися.
Нас всіх зібрали в групу і ми направилися в музеї. Було три на вибір, я вибрав художній все-таки для мене це найблище. Зі мною, ще пішов Шикамару, Чоджі і Темарі, ну ще ті кого я знав, а доречі Кіба пішов в зоологічний
-Доречі хто веде нас в цей музей? - запитала Темарі.
-Какаши. - спокійно пофігістстичним голосом сказав Шикамару. Ля, мені прям везе! В номері разом! Тепер тут будемо разом! Буде угарно якщо в житті ми будемо разом, окей це вже занато.
Врешті решт ми пішли до того музея. Я йшов самого заду і слухав музику так як мені не хотіло нізким говорити. Дойшли ми до музею досить скоро і нам дали можливість походити і подивитися експонати. Більшість просто ходил і говорили, а я собі спокійно в наушниках розглядав картини, читав їхні історії.
Коли я доходив до остатньої картини то побачив біля неї Какаши, правда він спирався об стінку і читав. Я підійшов і почав читати історію і цієї картини. Коли я дочитував то побачив, що на мене втикає Хатаке.
-Чого ви так на мене дивитися?
-Та просто задумався. Нам доречі треба йти екскурсія вже закінчилася і нам треба вертатися в готель. - я на нього щераз подивився обернувся і пішов. При виході вже стояв Шикамару, Чоджі і Темарі.
-Що пішли? - запитав я
-Та треба почекати інших.
-Ясно ви як хочете, а я пішов. - я направився на вихід і досить скоро прийшов в готель, але подорозі зайшов в раменну поїв і вже тоді направився в номер. Коли я зайшов то в номері ще нікого не було. Я був дуже змучиний тому передівся і зразу впав на ліжко тай заснув.
Проснувся я біля одинадцятої і якраз в цей момент з ванни вийшов Какаши.
-Я тебе збудив?
-Та яке. Ліг просто занато рано вот і проснувся.
-Добре, що ти проснувся бо я незнаю якби я тебе на твою сторону перекрутив. - я подивився як я спав і побачив, що я поперек лижу. Я усміхнувся і ліг на свою сторону. Чому мені так з ним легко? Чому я біля нього такий мягкий?! Якщо я вреалі не такий! І знаєте мені не подобається, що я так прогинаюся біля нього! Через хвилину ліг і сіроволосий.
-Будь лака тільки не закидай на мене руки.
-Добре. А я на тебе закидав руки?
-Та було таке.
-Якщо ти не проти я ще почитаю.
-Та, ок мені настільна лампа не мішає. - я улибнувся. І знов! І знов я улибаюся! Я вб'ю його якщо так дальше буде продовжуватися.
Я не замітив як заснув але через сон я всеодно почув, що мою талію обвили сильні руки і прижали до грудей. Мені було дуже приємно і не зручно одночасно. Якось це відчуття біля сіроволосого занадто часто і мене це конкретного напрягає! Я попробував вибратися з тої хватки але нічого не получилося тому я просто знов заснув.
Ранок вже почався не з самого ліпшого. Коли я проснувся то Какаши вже не було в номері, а тільки я встиг стати з ліжка як в номер постукали і за ними стояла Карін. А вона, що тут робить?!
-Наруто я така рада тебе бачити!
-А, ти що тут робиш?!
-Ну як, що? Дізналася, що мій давній знайомий приїхав в місто де я живу.
-Я тебе.. взагалі ми бачилися бог зна коли і то тиждень поспілкувалися, переспали і ти поїхала сюди.
-Ну вот, я так скучала за тобою.
-А я ні! Тому йди звідси.
-Ти не хочеш повторити тещо між нами було?! - вона підійшла до мене і подятунался до моїх губ але я її відсторонив.
-Ти, що собі позволяєш?! Я сказав іди з моїх очей! Я тебе бачити не хочу, нас нічого не пов'язує! - вона розплакалася, розвернулася і побігла геть. Я закрив двері ліг на ліжко і погрузився в спогади.
Це було тамтого літа. Я познайомився з Карін коли гуляв парком. Ми файно так поспілкувалися але нічого такого я про себе не розказував, а вот я про неї знав вже дуже багато. А через тиждень вона вже мала їхати в Осаку де вона жила і ми пішли в клуб. Короче напилися, а на ранок я сказав їй, що між нами нічого не може бути. Але я не думав, що вона мене тут найде щей почне щось мені морозити.
Добре, що від неї так легко відчинився інакше булоб не дуже. Надіюся цього ніхто не бачив. А тембільше Хатаке. Хотя чого я переживаю, що він це міг побачити?!
————————————
Вот такі вот дела🤭🍃 Давайте проявим трохи активу🙏
📌Інста: __after_____📌
📌Інший Wattpad: Story_drems📌