Вина невинного

9

клітку блондина уткнувшись носом десь у шию. Чімін усміхнувся і довольний, що Чон зміг розслабитися у його обіймах і що він не хоче піти. Йому це приємно, тому він обіймає міцніше.
  Вже коли Чім готувався заснути він почув шепіт брюнета:

-Чімін, навіщо ти це робиш?- він дуже тихо шепотом це сказав десь у шию йому. І Чім покрився мурашками від того що дихання Чона відчувається через шкіру

-Ну...я не можу сказати причину, бо не знаю, як відреагуєш. Але для мене ти багато значиш чим просто працівник, можливо, навіть і друг- Чон напрягся від цих слів і блондин це побачив, тому почав ніжно поглажувати його талію
-Я не кажу щоб ти мені довірився і відкривався, хоча і хочу цього я дуже. Просто коли це зможеш, тоді скажеш. Я не тисну на тебе- і Чон кивнув знову розслабившись

-Крім того я просто хотів з тобою сьогодні лягти спати. Бачиш, це не так не приємно, як тобі здавалося- Чім сміється, а потім ухмиляється- до речі. Ти тоді коли лякаєшся починаєш говорити діловим стилем. Пак Чімін- починає сміятися Чім, а Чон нахмурив брови

- Пак Чімін, що ти собі дозволяєш?- тоді Чім знову заржав, а Чонгук усміхнувся і заплющив очі, потрібно вже лягти, бо завтра рано вставати, але Чім приблизився до вуха і прошептав:

- До речі. Мені подобається коли ти мене називаєш офіційно

  Тоді Чон вдарив легко Чіміна по грудні клітці і хотів відсторонитися щоб піти, а ще щоки почервоніли у нього так підло, тоді Чім засміявся знову і ухмильнувся, затримавши Чона міцніше за талію, щоб той не пішов і приблизившись ближче, хоча вони і так близько лягли спати

****

  Ранком Чонгук проснувся перший. Від променів, що спадали на його лице і від крику жінки з подвір'я, що кричить на хлопця, який викликав у неї підозри, що до кражі свого телефона.
   Пролупивши очі, він сонно зівнув і хотів повернутися на другу сторону чи просто лягти рівно, але не зміг, тому здивовано він оглянувся і розширив очі. Біля нього спить Чімін обнімаючи того за талію. Чонгук чуть почав не задихатися, просто Пак так близько, що між ними тільки декілька сантиметрів, але він не наважиться, здається. У брюнета спалахнули щоки багряним рум'янцем від цієї ситуації. Він в обіймах Чіміна і взагалі перший раз з кимось разом спить в обіймах і тому це заставляє зашарітися. Чонгук поглянув на лице Чіміна. Він досі спав, але напевно снився якийсь погани сон, бо віки періодично дьоргалися, а губи підвіткрилися. Він зараз такий милий, промелькнуло в голові Чона і він сам від своїх думок зашарівся.
    Поглянувши на нього детальніше, він побачив що той має маленький окуратний носик, середньої довжини вії, волосся розтрьопане, а на лобі виднілася невеличка родимка. Коли опустився погляд трохи нижче, він звернув увагу на великі губи, які є трохи потріскавші, але, здається, якимись м'ягкими, великими і дуже пухлими, що трохи дивує брюнета. Чон перевів погляд знову на лице Пака, бо не гоже дивитися довго на чиїсь губи, ще подумають не те. Але доля видно явно насміхається десь в стороні. Через те, що Пак проснувся і спостерігав за поглядом Чона кратькома, і коли побачив що він затримав погляд на його губах, то ледь стримався, щоб їх не облизнути.
Тоді коли брюнет звернув увагу на очі, то побачив, що Чімін дивиться на нього, тому і зашарівся більше і трохи злякався. Чон не розуміє сам себе, чому він так реагує, у нього ще такого не було відчуття. Він давно так не соромився і давно не відчував якогось тепла в середині серця. Він не розуміє чому це так і чому має він це відчувати. Чи це є ейфорія? Звісно ні, щоб була ейфорія потірібно бути щасливим і дивитися оптимістично на світ, а не так як Чон. Фальшивість, фальшивість. Де вона? Стоп, де вона? Не розуміє Чон. Де вона ділась? Чи вона зникла разом із тим ножем, що забрав Пак, чи із батьком, який пішов із дому? Він не розуміє, а куди бігти, а куди тікати від щастя якщо клітка не відкривається в другий напрям? Він не розуміє чому його не попередили, що він міг загратися. fate, is that your plan?