Чорна троянда

Джейд Пайнс

Я переступаю поріг класу. За столом силіла двадцятитрьохлітня жінка яка передивлялась тести. Її біле волосся спадало їй на плечі, вона нервово покусує свої губи
І щось швидко закреслює в зошитах.
Я вирішила постукати.
Жінка Відірвала погляд і глянула на мене карими очима.
- Міс Шерелтон - я стояла ніби не чула її.
- Ембер Шерелтон- це ви?- запитала вона.
Я тільки кивнула і продовжила дивитись в ті очі. Когось вони мені нагадували. Десь я їх бачила.
- Дуже приємно, сідайте. Я Абігеіл Роуз, я твій новий класний керівник. Поки ніхто ще не прийшов, тому вибирайте собі місце. - Я сіла за третю парту другого ряду від вікна. Там само я сиділа в минулій школі. На парті було нацарапано щось, але я не звернула уваги.
- Представлю вас класу як тільки продзвенить дзвоник.
Я взяла тільки пару зошитів і пенал. Тому тільки це я і могла витягнути і покласти на своє місце.
- Оу я зовсім забула- сказала вчителька і дістала з під столу книжки. - це твій комплект книжок- я підійшла до столу і забрала цей тягарь. Я з важкістю донесла їх до парти, а мені їх цілий день по кабінетам, а потім в машину. до уроків ще двадцять хвилин, тому навіть хто був на території школи були на вулиці. в цей момент до класу зайшла дівчина з світлим волоссям, але з пробиваючимись темними прядями. Її очі були такі самі веселі як у дитини якій дали того чого вона хотіла.
- Доброго ранку міс Роуз.
- Доброго ранку Джейд.
Вона зупинимась біля моєї парти і запитала чи не зайнято тут. Я посміхнулась і сказала що ні.
- Як тобі школа?- запитала Джейд
- Я не встигла її роздивитись я знаю тільки де директорська.
- і не знаєш де їдальня?- запитала вона вмее сміючись -
Це ж злочин. Ти не знаєш де нас отруюють? Але пончики там смачні. Якщо ти не знаєш де всі наші закутки в школі то я тобі все покажу.
- дякую мені дуже приємно, що ти мені допоможеш.
- Моє ім'я я думаю ти вже знаєш, а як тебе звати?
- Ембер. Ембер Шерелтон
- А я Джейд Пайнс
І в цей момент в клас зайшла блондинка яка глянула на мене злим поглядом і підійшла до моєї парти