Закохана в Мафіозі

Життя з чистого листа...

Я лежала на ліжку у своїй кімнаті. З моїх очей не переставали текти сльози! Я почула як двері в кімнату відкрились і хтось поволі підійшов до ліжка і сів з краю.

- Настя! (це був батько)

- Йди з відси, будь ласка!

- Я піду, але послухай мене будь ласка! Що ти там не вирішиш, але я хочу що б ти не сварилась з мамою, вона ні в чому не винна! Це все я. Я хотів вберегти тебе! Зробити як най краще, але все вийшло навпаки! Це моя вина. Я думав що Даніель це загроза для тебе, але я помилявсь! Він здатний на все щоб вберегти тебе! Твоє місце поряд з ним! Шкода що я зрозумів це занадто пізно! (Від його слів в середині все перевернулось, він встав і пішов до дверей)

- Кожен має право на помилку! (Сказала я пошипки, але він почув)

- Дякую! (знову звук дверей і тиша)

Від лиця Дена (Даніель)

Коли тато Насті пішов до неї в кімнату, я залишивсь на одинці з її мамою.

- Ви дійсно нічого не знали??? (Запитав я в неї)

- Ні, але вона навряд чи в це повірить! Вона не пробачить його!(Сказала засмучено вона)

- Пробачить! це ж Настя! Вона не зможе тримати обіду чи злість на когось! (Після моїх слів вона ледь не помітно посміхнулась)

- Вона любить тебе! Перший рік вона кожен день згадувала тебе! Я теж думала над твоїм вчинок, але зараз я зрозуміла все! Ти б ніколи не вчинив би так з нею! Даніель в мене до тебе прохання!

- Я вас слухаю!

- Буть поряд з Настею, ти потрібен їй!

- Даю вам слово що ніколи не залишу її, в мене трішки інші плани!!! (я посміхнувся)

- Ти це про що?

Від лиця Насті

Я проснулась від теплих променів сонця на мому обличчі. Коли я розплющила очі побачила Дена який сидів в кріслі на проти мого ліжка, на його лиці була ледь помітна посмішка.

- Доброго ранку!

- Доброго!

- Давно не спиш?

- Так!

- Чому не розбудив?

Він промовчав ....

- Що? (здивовано сказала я)

- Нічого, просто люблю дивитись як ти спиш! (Я посміхнулась йому)

- Ходи сюди!

Він встав з крісла і почав поволі підходити до ліжка, в наступну секунду я вже лежала в його теплих обіймах.

- Лаванда! (прошепотів він) Я підняла голову і подивилась на нього)

- Що?

- Ти пахнеш лавандою! (він нахилився до мене і поцілував) Його дотики, від них мене кожен раз кидає в жар, а по тілу бігають мурашки! І кожен раз я хочу що б це не закінчувалось, що б Даніель завжди був поряд!

Пройшло два дні)))

Від лиця автора...

За цей час Даніель і Настя проводили увесь час разом. Вони гуляли містом, спілкувались і ділились своїми думками які не покидали їх цих довгих два роки.

Від лиця Дена (Даніель)

Я пометаю нашу розмову з Настінними батьками, я ще тоді був впевнений у свому рішені! За цих два дні я підготував сюрприз для неї, особливий сюрприз!

Від лиця Насті

Я проснулась досить рано, але коли я розплющила очі помітила зовсім не Даніеля. на ліжку стояв букет білих троянд, а в них записка...

"Буть готова о 18:00"

Цікаво що він придумав на цей раз? Сходивши в душ я і пішла на пробіжку, після того я поїла і почала готуватись до зустрічі з Даном

Я розпустила волосся і трішки підкрутила кінці. Та одягнула своє улюблене червоне плаття. Сьогодні в мене чудовий настрій я вже з нетерпінням хочу побачити Дена...

На годиннику 18:00 в мою кімнату зайшла моя помічниця.

- Міс, вас очікують в низу!

- Я вже йду! (на вихід з кімнати я ще раз глянула на себе в дзеркало і побігла в низ) Так коли я була вже на вулиці я побачила там не Даніелья, а його водія.

- А де Ден?

- Містер Даніель буде очікувати вас на місті! Прошу в авто! (Він відкрив задні дверки і я сіла в автівку)

Привітик! 

Як вам глава? Очікую на ваші зірочки і коменти! Ваша думка важлива для мене!