Бийся до кінця!/Fight to the end!

Шпагат

Я озирнулася назад і побачила там хлопців, котрі йшли додому. Мені навіть на якийсь момент стало їх шкода, але варто мені згадати, як вони мене образили, то почуття змінюються. Я обернулася назад до Чимина і Техена.

- Добре, я піду додому, бо мене тато чекає. - сказала я.

- То давай проведемо. - сказав Чимин.

- Не, не треба. - сказала я і встала з лавочки - А то тато буде переживати що я з різними хлопцям  ходжу вечорами. Ще подумає не те.

- Но... - не встиг Чимин сказати як я перебила.

- Ніяких но. - сказала я - Я вже не маленька. Сама додому дійду.

   Хлопці теж встали з лавочки.

- Ти впевнена? - запитав Чимин.

- Да. - сказала я.

   Після я підійшла до хлопців і кожного обняла.

- Пока. - сказала я і пішла в свою сторону дому.

   Коли я вийшла на вулицю, то почав віяти сильний вітер. Тут до мене подзвонив тато.

- Алло. - сказав тато.

- Алло. - сказала я.

- Ти де? - запитав тато.

- До хожу до магазина. - сказала я.

- А в тебе гроші є? - запитав тато.

- Ну є. - сказала я.

- То купи, 2 сока і цукерок з печивом. - сказав тато.

- Добре. - сказала я - Десь буду через 30 хвилин.

   І я поклала слухавку. Я зайшла в магазин і купила 2 сока з цукерками і печивом. Після вийшла з магазину і направилася додому. Встигла я навіть швидше ніж думала. В дома на мене чекав тато.
   Виявляється він підшукав класну пригодницьку комедію. Я прийшла о 20:16 і ми відразу ж сіли дивитися кіно. Тривав він 2 години. Коли ми додивилися, то я пішла в свою кімнату наготувала речі на завтра і лягла спати.
   Наступний ранок був чудовим. Я застелила ліжко, одягнулася, взяла сумку і пішла снідати. На сніданок мені тато приготував омлет і бутерброди. Все було дуже смачно. Поївши я пішла в школу. По дорозі до школи я зустрілася з Техеном.

- О, Техен! - сказала я побачивши Техена - Привіт.

- Привіт. - сказав Техен.

- А де Чимин? - запитала я.

- Чого це ти за нього питаєш? Не бойсь вже влюбилася? А?А? - запитав Техен.

- Нет! Просто ви завжди разом ходите. - відповіла я.

- Я не знаю він казав шо прийде на 2 урок. - сказав Техен.

   Ми так дійшли до класу. Я пішла сіла на своє місце, а Техен на своє. На першому уроці, Чимина і справді не було. Він прийшов на перерві після першого уроку, але поводився він дивно. Хоча мені було всеодно.
   Вже на великій перерві я купила собі йогурт і жуйки. Я не дуже люблю їсти в столовій, тому більшості приходжу на кришу, або на заднє подвір'я потанцювати. Я вийшла на кришу, знайшла підходяще місце і почала танцювати. Періодично роблячи паузи. І коли я зробила паузу, то мені захотілося сісти на шпагат.
   Я вже вмію сідати на шпагат, але все ж таки перед тим мені треба зробити розминку, бо я з недавна вже добре сідаю. Короче я почала робити розминку. І я почула голос.

- На шпагат сідаєш? - запитав Чимин.

- Як бачиш. - відповіла я.

   Він підійшов до мене ближче.

- То чого не сідаєш? - запитав Чимин і подивився на мене.

- Бо роблю розминку. - сказала я.

- То ти значить ще не можеш сісти на шпагат. - сказав Чимин.

   Я доробила розминку і встала.

- Чого ти добиваєшся Чимин? - запитала я дивлячись на Чимина.

- Ну бо мені мало віриться шо ти сідаєш на шпагат. - сказав Чимин.

   Раптом в мене появилася дуже крута, але в одночас дурна ідея. Але дороги назад немає, бо я вже вирішила так зробити.
   Коло нас була стіна. Я притиснула Чимина до стіни і поставила ногу коло лиця. Тим самим і доказала, шо в мене є розтяжка.

- Тепер віриш? - запитала я.

- Звісно. - сказав Чимин з ухмилкою.

- І навіть не думай шось говорити про мій ріст. - сказала я і опустила ногу.

- А я про маленьких і низеньких не жартую. - сказав Чимин.

   Коли я почула це, то зробила ображений вигляд. Забрала речі і направилася до виходу.

- Ти шо образилася? - запитав Чимин коли побачив шо я йду.