Бийся до кінця!/Fight to the end!

Підколи Чимина і Техена

До мене підійшли хлопці.

- О-о-о-о! - сказав Техен.

- Кого ми бачимо?! - сказав Чимин.

Я підняла голову і побачила хлопців.

- А ну замовкли! - сказала я.

- Хтось багато випив вчора. Не знаєш хто? - запитав Техен.

- Так, якщо хочете про це поговорити, то підемо подалі від лишніх вух і очей. - сказала я.

Хлопці, стали навпроти один одного і простягнули руки, даючи мені знати, шо підемо подальше від всіх.

- То йдемо. - сказав Чимин.

- Ви правда хочете про це поговорити? - запитала я.

- Дуже хочемо. - сказав Техен.

- А я не дуже. - сказала я.

- Так, піднімай свою попу і йдемо поговоримо. - сказав Чимин.

- Ой добре. - сказала я і встала.

Я пішла першою, а хлопці за мною. Ми вийшли на коридор, там було набагато менше людей. Ми стали коло вікна.

- Ну і про шо ви хотіли поговорити? - запитала я.

- Про вчорашній вечір. - сказав Техен.

- Боже шо вже вчора сталося? - запитала я.

- А ти не помниш? - запитав Чимин.

- Те шо ти чверила вчора - важко забути. - сказав Техен.

- тільки пам'ятаю, шо ми всі разом прийшли в клуб, дальше не пам'ятаю, а після вже як ми бігли додому, прибрали вдома і ви пішли по домах. - сказала я.

- Оо! - промовив Техен.

- То ти саме цікаву частину забула. - сказав Чимин.

Після Чимин подивився так на мене, а після сказав.

- Розказати? - запитав Чимин.

І від його промови, я вже зрозуміла, шо я чверила.

- Не треба. - відповіла я.

- Чого? - запитав Чимин.

- Ви мені так на зло розповісте, шоб мені після було стидно і я жаліла про скоїне. - сказала я - Так шо ні дякую.

- Ну, як знаєш. - сказав Чимин.

- Я б на твоєму місці послухав. - сказав Техен - Дуже цікаво.

- Все. Відчепіться. - сказала я.

І пішла в клас, сіла на своє місце і чекала на урок. Коли все ж таки пролунав дзвінок, на урок прийшов вчитель фізики. Мені не було дуже цікаво, адже я думала і згадувала той момент, що я забула. Але я за той урок так і не змогла згадати. За цією роботою, в мене час минав швидко. Єдине що я трохи згадала, що мало не побилася з якимись дівчатами.
Велика перерва, звісно її я не упущу. Чимин і Техен взяли мене з собою в столову. Я не хотіла, але хлопці заставили. Ну ми пішли, взяли порції і сіли за столик.

- А от мені цікаво, чому Юнги, Хосок і Чонгук просто не перейдуть вчитися до нас в школу? - запитав Техен.

- Кстаті, я тоже деколи таким задумувалася. - сказала я.

- А ви шо не знаєте? - запитав Чимин.

- Ти про шо? - запитав Техен.

- Короче, в нашому місті є ще 5 шкіл. - сказав Чимин.

- Ну да. - підтвердила я.

- Так вони побували в всіх 5. Але з кожної їх виганяли. - сказав Чимин.

- А через шо? - запитала я.

- Через те шо вони влаштовували бійки. Деколи ці бійки переростали в шось більше. - сказав Чимин.

- Типу? - запитав Техен.

- Ну казали, вікна розбивали, двері ломали, а навіть казали шо мало з вчителем чи з директором не побився. - сказав Чимин.

- Отморозок. - сказав Техен.

- Мдауж. - сказала я.

Коли я договорила, то до нас підійшла молода жінка. Вона в школу поступила рік назад, начебто психолог.

- Добрий день. - сказала жінка.

- Добрий день. - відповіли ми разом.

- Я Ким Мире. - сказала жінка - Ли Халей, якщо не важко зайдеш до мене в кабінет після уроків. Добре?

- Добре. - відповіла я.

- Тоді після уроків. - сказала Ким Мире і пішла.

   Хлопці подивилися на мене.

- Це шо було? - запитав Чимин.

- НЛО. - відповіла я.

- Я нормально питаю. - сказав Чимин.

- Ну жінка попросила мене зайти в її кабінет після уроків. - сказала я.

- А ти підеш? - запитав Техен.

- Ну якщо сказала то треба піти. - відповіла я.

- Окей, проїхали. - сказав Техен.

    Коли ми доїли, то Чимин запропонував нам піти в спорт. зал. Я погодилась, як раз трохи розімнусь і потанцюю. Ми прийшли в спорт. зал.

- Чимин граєш з нами в баскетбол? - запитав...