{Розділ 15}

207 11 1
                                    

Сьогодні субота але я невстигаю на пари тому залишився дома. А стоп! Сьогодні немає пар.
Що між нами з Хатаке?! Я незнаю, і розбиратися в тому дуже лінь.
Треба продумати номер. Тому я набрав Хідана і домовився зустрітися з ним в кафе. Коли я приїхав то він вже сидів там. Всетки кафе біля його дому.
-Хелоу.
-Привет. Я хотів запитати, який номер в мене має бути.
-Приблизно як тамтих років.
-Окей. Треба буде потренуватися.
-Да так і зробиш. - ми ще досить довго сиділи, а потім в Хідана були ще якісь справи і він поїхав, а я до дому.
Поїв і сів обновляти профіль, але до мене постукали. Я встав і пішов до дверей. Коли я відкрив їх то на порозі стояв Какаши.
-Привіт. Впустиш?
-А та заходь.
Ми сіли за стіл я зробив чай і ми просто дивилися один на одного.
-Я приїхав, щоби ти дав відповідь на моє питання.
-Незнаю..я незнаю. Я дуже боюся.
-Давай так, я зараз на тиждень їду і в неділю приїжаю. Тоді ти і скажеш.
-Дошоворилися.
-Добре мені треба йти. - коли я вже його провев до дверей то він мене поцілував, а потім вде пішов. Я закрив двері і пішов спати.  Завтра в Дейдри і Сасорі річниця і вони запросили мене, а я не міг відмовитися, тому завтра буде туса.
Проснувся я в файному настрої і хоазу побачив повідомлення від "Взрив💥"
„-Ми чекаємо теб Ев нас на квартирі в п'ятій.
-Оьрвязково буду.
-Безмеж чекаю.
-Давай„
  Так доречі треба йти зробити ще одні ключі і відати ідею сьогодні. Вдягнувся і зразу пішов. Через пів голини все було готово і я вертався до дому.
Так треба зараз по прибирати хату. В мене це рідко відбувається але зараз я це хочу.
Прибирання було дуже довгим тому коли я закінчив треба було йти збиратися. Вдягнув я чорні штани і чорні кроси а на верх оранджеву толстовку. Розтріпав своє волося, взяв подарок і поїхав до Дея тай Сасорі це все-таки їхнє свято.
Коли я приїхав і мені відкрили двері то Дей налетів на мене з обніманми а Сасорі став заді. Коли біловолосий відсторонився я почав їх вітати я вручив подарок.
-Ми дуже дякуємо. Пішли в кімнату. -  Там вже сиділи: Хідан, Нагато, Яхіко, Конан.
-Всім привіт. - я сів біля Хідана.
Ми говорили, пили, сміялися а потім знов хтось подзвонив в двері. І в кімнату зайшов Конохамару. Я зірвався з місця і обняв його. Як же давно я його не бачив!
-Братишка Наруто! Як я скучав.
-Я тоже. Я тоже. - ми дуже довго так стояли. Але потім нас окликнули.
Когохамару - мій давній друг якого я не бачив вже роки три. Ми виходили на зв'язок але досить рідко так як він постійно допомагав свому дідові з фірмою яка називається "HokagePM". Звісно біля нього я не так відкриваюся  але він знає все про мою сім'ю. Впринципі як і я про його. Зним мене зв'язує дуже багато чого. Його сім'я це єдині люди які мене підтримували, невраховуючи Дейдру.
Ми сіли на місця але майже не розмовляли бо вникали в теми які оооворювалися за столом.  Ми домовилися зустрітися завтра і поговорити нормально. Я встав зі стола і пішов на кухню до Дейдри він стояв і різав сир.
-О, Наруто ти радий, що Конохамару вернувся?
-Дуже. Доречі Какаши бачив той плакат.
-Як?! Йому сподобався?! Надіюся, що та яж не дарма старався.
-Сподобався, щей так, що ми вже другий раз переспали.
-Всенці! Чого я не вкурсі?! - ми сіли за стіл і я йому все розказав.
-Капец, ну рішай.
-В хотів дати тобі ще ключі.
-Пасібки.   - на кухню зайшов Сасорі і покликав нас назад. Коли ми прийди то всі були ще більш випиті але я щось не хотів тому пив тільки коли вже всі піднімали стакани. 
Ми дуже довго сиділи десь до голини другої, а потім всі почали розв'язатися. В дома я зразу впав на ліжко і заснув. Чую завтра я знов не піду в Універ. Тай серівно мене це не інтирисує.
Ранок почався в обід. Я поїв і пішов збиратися так як скоро треба іти на зустріч з тим прибитим. Домовилися ми в раменій тому мені було не далеко.
Коли я прийшов то вже заказв і тільки тоді зайшов Конохамару.
-Привет.
-Хелоу, сідай.
-Та, доречі. Надіюся ти будеш радий я переїжаю сюди!
-Всенці?!
-Ну, я вертаюся в Токіо!
-Юху! Це шикарно. Але як фірма?
-Один з філіалів тут стає головним і я переїжаю сюди. Як головний деректор.
-Це просто шикарно.
-Да, але дуже багато роботи.
-Та ясно. Ти в цілкому як?
-Та як і коли останній раз говорили нормально. А ти?
-Та тоже, але зараз тоже багато проблем.
-То всьо пройде.
Ми ще трохи посиділи, поговорили і розїхалися. Доречі в нього дуже не збила машина, напевно щей і квартиру або будинок собі нормальний купив.
В дома сів малювати. А поки то робив то згадував як ми познайомилися.
Це було за два роки до того як я мав випускатися. Мене відпустили погуляти містом і я заьрів де був огромний офіс і мене зустрів який дядько. Ми з ним розговорився, а потім він пене став підтримувати. А через якийсь час я познайомився з Конохамару і він став на мене рівнятися. Він завжди важав, що я ідеал. Вде потім вони переїхали а тепер знов вернулися в Токіо. Я реально дуже радий. Наслідки це модиво для моєї душі.
———————————
Зробила голосування про кого ви хочете наступну історію, можете перейти і написати🧸

{ Недосяжний }Where stories live. Discover now