Розділ 8

937 90 34
                                    

Еллі

Моя рука намертво заклякла, міцно притискаючи телефон до вуха.

- Слухаю, - знову повторив Джеймс, цього разу трохи роздратовано і з сильнішим натиском.

Зненацька мій подих завмер, а слова стали невимовним тягарем. Його голос пройшовся по моєму тілу, немов розпечений кинджал, створюючи нові шрами.

Все те, що я хотіла сказати вмить просто розчинилося в повітрі, а усвідомлення того наскільки безглуздою була ідея дзвонити йому, прийшло до мене надто пізно.

Я мовчки сиджу, обійнявши коліна і боязко вдихаю спекотне повітря дня. Тіло тремтить, погляд невідривно прикутий до дверей, які ще кілька намагалася вибити зграя здорованів.

Подумки я благаю Джеймса сказати ще бодай одне слово, однак він просто кидає слухавку після кількох довгих секунд напруженого мовчання.

Все мало бути не так, все мало бути зовсім не так. Я не мала дзвонити Джеймсу в пориві страху, я взагалі не повинна була дзвонити йому саме сьогодні, але нестерпне бажання почути його голос стало сильніше за мене.

Я й досі не розумію чому навколо запанувала тиша. Двері не надто міцні. Якщо докласти достатньо зусиль, їх можна пробити, не залишивши жодного синця на дужому тілі.

Відповідь не змушує себе чекати.

Я чую, як у дверну шпарину впихають тоненькі предмети, намагаючись відчинити їх підручними засобами. Я сама так нещодавно робила, саме тому й опинилася зараз тут, в будинку, де виросла. ФБР точно не в захваті від мого місця розташування, але також вони не розділяють того ентузіазму, з яким я підійшла до справи Джордана.

Завдяки матеріалу, який вдалося роздобути Дюку, я зрозуміла, що змогла обійти бюро на кілька кроків вперед. Всі їхні здогадки базуються на простих алгоритмах, які точно не властиві Джордану. Він творча особистість, понад усе любив драму і поки міньйони великого боса зрозуміють це, я маю всі шанси розгадати загадку.

Мені більше не вдається стримати важке дихання, адреналін поволі наповнює тіло енергією і мозок намагається працювати з новою силою. Страх відходить кудись у далечінь, обіцяючи повернутися як тільки я віч-на-віч стикнуся з переслідувачами.

Поки є сили, потрібно думати.

Думай! Думай! Думай! Думай!

Другий світанок опівночіWhere stories live. Discover now