Бийся до кінця!/Fight to the end!

Неочікуваний гість

Пропущений від моєї двоюрідної сестри - Ватанабе Лин Джень. Їй 18 років, на рік старша, навчається в іншій школі. Я передзвонила до неї.

- Алло. - сказала я і помалу йшла до хлопців в кухню.

- Алло, Привіт Халей! - сказала Лин.

- Чого дзвонила? - запитала я.

- Та мені не було куди дітися, і твій тато сказав шо можна до те... - сказала Лин.

   Вона говорила зі мною, вже під моїми дверима і коли вона постукала то їй відкрили хлопці. А я саме прийшла до прихожої.

- ...Бе. - сказала Лин.

   Хлопці подивилися на Лин, а Лин подивилася на хлопців.

- Ви хто? - запитала Лин не з посмішкою.

   Коли я її побачила, то відразу ж рванула до них.

- Лин Джень, привіт! Давно не бачились. - сказала я - Проходь.

- Хто це? - запитала Лин і зайшла в дім.

- Так роззувайся, сідай і я все розповім. - сказала я.

Лин роззулася, пройшла в кухню поставила речі в залі і ми всі разом сіли їсти. Спочатку ми поїли, а після я їй все розповіла.

- Знайомся Лин це мої друзі. - сказала я і показала на хлопців - Це Мин Юнги. Пак Чимин, Чон Хосок, Чон Чонгук і Ким Техен. - казала я і показувала я на хлопців.

- Приємно познайомитися. - сказали хлопці

- Хлопці, це Ватанабе Лин Джень, моя двоюрідна сестра. - сказала я і показала на Лин.

- Приємно познамитися. - сказала Лин.

- Нам теж. - сказали хлопці.

- І чого це у вас стіл так накритий? - запитала Лин - Свято?

- Да. - відповіла я.

- Велике. - додав Чимин.

- Вже цікаво. - сказала Лин - Ладно сьогодні можемо гарно погуляти, дозволяю.

- А ти тату Халей нічого не скажеш? - запитав Чонгук.

- Чого питаєш? - запитала Лин.

- Бо ми багато взяли алкоголю. - сказав Чонгук.

- Та шо за свято таке? - запитала Лин.

- Ці троє хлопців більше не безтурботні. - сказала я і показала на Юнги, Чонгука і Хосока.

- Всмислі? - запитала Лин.

- Ми йдемо в школу! - сказали хлопців.

   Лин була в повному  непорозумінні і ми їй все пояснили. Після ми сіли їсти, а потім і випили алкоголю. Лин ближче познайомилася з Техеном. Я вже зрозуміла по їхніх очах та поведінці. Ми грали різні ігри, веселилися, згадували моменти.
  І ми напилися так шо, хлопці не пішли додому, а залишилися в мене дома спати. Я ж крепко і багато не пила, бо розуміла що треба прибрати і збудити хлопців завтра до школи.
   01:03, я вже замітила як всі спали, тому вирішила прибрати. Але замітила шо немає Чимина, я пошукала його в домі і знайшла його в ванній. Він також багато не пив, лише пішов вмитися холодною водою.

- Тобі допомогти? - запитав Чимин.

- Ти про шо? - запитала я.

- Ну я замітив шо ти мала прибирати. - сказав Чимин.

- Та ти йди краще спи, а я сама приберу. - сказала я.

- Не я допоможу. - сказав Чимин коли витер руки - Йдемо.

   Сказав Чимин розвернувши мене в сторону зала руками і повів. Ми прийшли  і почали прибирати. Чимин прибирав всяке сміття, а я мила посуд. Коли Чимин вже прибрав сміття, то він підійшов заді мене і приобняв.

- Ти чого? - запитала я і трохи повернула головку в його сторону.

- Мий мовчки, мені так добре. - сказав Чимин і положив голову на плече.

   Я мовчки помила посуд.

- Ходи їм відразу ж наготуємо на завтра. - сказала я.

- Шо наготуємо? - запитав Чимин.

- Одежу, а то я її сховала, бо подумала шо зроблять шось. - сказала я і повела до шкафа.

  Там я дістала одежу і положила на видне місце, тобто повісила на вішалки в залі. Лин лягла спати в моїй спальні. Юнги і Хосок в спальні для гостей, там ще знайшлося місце для Чонгука. Техен заснув на дивані.
  Коли я повісила одежу то Чимин підійшов до мене і поцілував в губи і обняв.