{ Недосяжний }

{Розділ 24}

Субота рівно 00:00 мені в двері дзвонять. Я йду відкривати двері і переше, що я відчуваю це торт в лице. Коли його забрали, я побачив Дейдру, Сосорі і Хідана. Вони почали співати:
-Хепи бьоздей, Наруто! ХЕПИ БЬОЗДЕЙ ЛИС! - коли вони закінчили вони почали мене вітати спочатку прйшов Дейдра вручив мені шарики і коробку.
-Я тебе вітаю! Тобі вже двадцять скоро здохнеш! Але не розтраюся я завжди з тобою! Я тебе сильно люблю і бажаю тільки ліпшого! - він мене обіцяв і я в відповідь. Потім зайшов Сасорі і вручив мені огромна коробку рамену.
-Ну, Лис я тебе вітаю! Там щастя, здоров'я, любові і щоб не здох! На якихось гонках. - ми пожали руки і в квартиру зайшов Хідан. Вручив мені теж запаковану коробку.
-І я тебе вітаю! Не буду банальний а просто скажу! Ти придурок тому довго не поживеш але проживе все по максимуму! - він мене теж обійняв. Я всім подякував і ми пішли на кухню.
Ми відкрили вино, і солодке яке приніс Хідан. Просиділи ми так до другої, а потім вони розїхалися. Хех тільки ті придурки так можуть зробити. Приступив я до подарків. Дейдра подарив мені альбом з нашими фотками і багато приємних нищаків. А Хідан подарив книжку з наз-вою «Любіть Лисів!» я усміхнувся і побачив ще брилок з гравировкою мого псевдонима і ще наклейки з соїм ніком.
Я довольний ліг спати.
Зранку мене збудив дзвінок в двері. Була тільки одинадцята. Я пішов відкривати і коли відкрив двері то побачив сіроволосого з букетом роз. Я улибнувся і впустив його.
-Я тебе вітаю. Радості, щастя зі мною. Здоров'я і щоб мрії здійснювалися. Я тебе сильно люблю і тому самі щирі привітаня.
-Дякую. - він зняв маску і поцілував мене.
-Іди збирайся.
-Нащо?
-Подарок тобі вручити. - я усміхнувся і пішов вдягатися. Аде перед тим повідптчував Яхіко, Конан, Нагато ну і ще багато кому. Ну Конохамару який подзвонив.
Я нарешті зібрався і пішов на вихід. Вдів я сірі джинси, орандживу толстовку і також коліру і кроси. Волося розбурхав і начепив пару цепочок.  В машині ми їхали вже хвилин десять.
-Куда ми їдемо?
-Дізнаєшся.
-А, що за подарок?!
-Побачеш.
-Ну...- я обернувся до вікна і побачив, що ми вїжвємо в самий дорогий район Токіо. Я не поняв, що ми тут робимо і через хвилину ми заїхали на подвір'я шикарного особняка. Він був трьох поверховий в біло-сірих тонах. Біля нього було прироблено два гаража, а подвір'я було шикарне і огромне. Біля ворот стояла меланж ка хатка, я навіть не зрозумів для мого вона. А це я тільки побачив переднє, а яке заднє?! А який він всередині, цеж напевно винос!
-Що, ми тут робимо?!
-Будемо жити.
-Що?
-Ну я купив нам особняк.
-Нам?!
-Ну, та.
-Всенці?! Це подарок?! Особняк! Ти здурів?!
-Ні, і це не подарок просто вирішив показати де ми будемо жити.
-А хто сказав, що я згідний жии з тобою?!
-Ну я.  А ти не згідний?
-Знідгий! Але не тут. Воно занадто огромне!
-Ей, тут.
-Ну доьре. - я підійшов до нього і впився в його губи. Поцілунок був страсний але повітря не вистрарсило і відірвалися один від одного.
-Стоп! Ти сказав, що це не подарок! Тоді, що?! 
-Ну оце.
З гаражу виїхала дорогуща  машина!
-Це, мені?!
-Та.
-Але ванаж дорогуща. І тембільше я маю мотоцикл!
-Яж раз сказав, що сій хлопець не буде зимою їздити на мотоциклі. Вот і виконою своє обіцяння.
-Ем, дякую! - я підскочив до нього і знов поцілував. - Я тебе обожнюю.
Ми так довго стояли але потім Какаши запропонував подивитися будинок. Коли ми зайшли перед нами відкрився огромний корідор в світили тонах. Дальше ми пройшли в гостину вона була така сама але були темні акценти. Потім нам відкрилася кухня, ми ще пройшли по двом ваним кімнатам і зайшли в кабінет. Напевно він для Хатаке. Дальше я по вчив три маленькі кімнатки і біля схож кладовку. Ми пішли на другий поверх. Доречі перший був в світлих тонах, але з темними акцентами і мені дуже все сподобалося.
Сходи були світлі з темними поручнями і по ним ми піднялися на другий поверх.
Коредор вібув такий самий як на першому, тай весь він був такий. Було чотири кімнати, три спальні і одна бібліотека. І дві вані кімнати. Ми зайшли в кімнату де ми будемо жити з Хатке. Вона була з тих трьох найбільша і був самий велики балкон яки виходив на заднє подвір'я.
Дальше ми пішли на треті і там був кінотеатр. Він був шикарний.
Дальше Какаши повів мене на перший поверх, а потім на мінус перший. Там був басейн він був просто нереальний. А ще там був погріб. Я згаю де я буду з Дейдрою двадцять чотири на сім! Ми піднялися на перший поверх.
-Ну і як тобі?
-Це просто нереально! Мені дуже подобається. Я тут буду готовий проводи весь час!
-Ну це Наш дім тому ми будемо тут багато часу проводити. - він усміхнувся і повів мене на вулицю. Ми пішли на задню подвір'я.
Це бала огромна тереторії, та це був цілий парк! Мать твою! І він був прекрасний. Ніщо ніколи в мене не викликали стільки ксоцій як сьогоднішній день.
Чучуть блище чаду я побачив багато місць, зоб паркуватися і я зрозумів, ще це місяць де будуть стояти машини гостей. Коли ми прийшли на перед будинку то там стояло багато людей.
-Наруто знайомся це персонал цього будинку. - він почав мене зі всіма знайомити. Але я запам'ятав тільки кухаря Кидомару і той хто контролює персонал Сакон. І чому до мене зразу не дойшло, що тут буде дофіга персоналу і ті кімнатки напевно для тих хто буде до піздна тут сидіти або в тому роді. Ьо гостині спальні на другому.
-Ну, що познайомилися. Тепер приступайте до роботи. - всі йому усміхнулися і пішли. А ми залишилися в двох.
-Скоро приїдуть охоронці але зараз маємо час поїхати тобі за речима.
-Добре. Доречі тут є камери?
-Ну логічно. - Хатке усміхнувся і відкрив мені двері машини і ми поїхали за речима.
Коли ми приїхали то я скоро почав все складати і зібратися. Доречі сіроволосий приташив чемодани щоб точно все влізлось. Я все зібрав за півтора голини. Мені звісно допомагав Какаши.
Я сів на мотоцикл і їхав за Хатке так як мені він треба і потім я не буду його чекати. Доречі треба здати квартиру.
Приїхали ми і нас зустріло два хлопця. Виявилося це охоронники. Вони допомогли занести чемодани і приступили до своїх обов'язків.
Так як не було часу я почав збиратися і вирішив все розложити завтра.
Вдягнув я чорну сорочку, білі штани і чорні кроси на верх я накинув білу джинсувку. Сорочка в мене була розвернута на дві пуговуці тому я надів кожиний чокекр з цепкою яка з нього звисала. Рукава були підкочині до лотків тому на руки я надів браслети на праву і ліву вони були такі як і чокер. Волося я розбурхав гаплика вся духами і я спустився на перший поверх в гостину де мене чекав Хатке. Він був вдітий в сірій сорочці, чорних штанах і сірих кросах, а наверх чорна обйомна куртака але вона була тонка. На пальцях в нього були сріблі колбца ну чорна маска. А волося було в творчому безпорядку.
-Ти прекрасний. - сіроволосий усміхнувся і подався до мене і впився в сої губи.
-Ти теж. - я усміхнувся і ми пішли до машини.
  Я був дуже щасливий і надіявся на шикарний вечір.
————————
Так актив?)