{ Недосяжний }

{Розділ 26}

Ми пройшли перший поверх і коли ми доходили до сходів то пересіклися з Какаши.
-Не я знав, що ти багатий! Але цей особняк коштує десь стільки скільки я потратив за все своє життя!
-Ну для початку привіт. А по друге він і не так дорого коштує як ти думає.
-Ага звісно не так дорого. Думаю він ще дороще коштує ніж я думаю!
-Ну все хватить пішли на другий поверх.
Коли ми обійшли другий то Дейдрі сподобалася вот прям дуже сподобалась кімната напроти нашої.
-Коли я в тебе нап'юсь і не зможу попасти до дому, то занесеш мене в цю кімнату!
-Обов'язково. - я усміхнувся і хотів іти дальше але Дей мене потягнув на ліжко і почав скакати на ньому і заставив мене. Ми так довго скакали але потім впали без сили.
-Хух, ліжко одобрив тепер я звідси, не з'їду!
-Давай ставай пішли на третій. - я скинув його з ліжка і ми пішли на третій.
-Кінотеатер зашибісь. Може щось подивимося?
-Не думаю. Я тобі щось ліпше покажу. - я ухмильнувся і повів його на мінус перший.
-Це просто нереальний особняк. Хто міг знати, що ти будеш мутити з хлопцем щей з таким багатим!
-Сам незнаю.
-О доречі. Конохамару живе в цьому районі ти знав?
-Ні, десь не далеко?
-Та вроді зразу за два поворота.
-Хс, вот...Ну я покажу як не кликати мене в гості! - ми поржали і спустилися на мінус переший.
Подивилися басейну і направилися в погріб.
-Ніхрина собі! Я за краю свої слова назад! Я буду жити тут і крапка!
-Я тоже так думаю. Вип'ємо?
-Ти ще питаєш?! Серйозно?! - він нахмурився і пішов вибирати вино. Я усміхнувся і пішов за ним.
Він вибрав одне з найдорожчих і ми пішли в пляс.
Випили ми десь бутилки три чотири, а може шість. Цього я не скажу і Дейдрі пишно в голову заспівати.
-Пацан молодой, она молодая
Ногти красные, такая деловая
Он в костюме черном
По уши в неё влюбленный! - я продовжив вде не розуміючи, що я співаю.
-Белое платье, белые туфли
Красный пояс на талии крутит
Счастьем весь зал наполнен
Этот день мы все запомним! - А дільше ми разом почали співати приспів.
-Бродяга, по жизни холостой
Ему не надо жизни золотой
Ах, эта свадьба, прощай теперь покой
Сегодня стала ты ему женой! - з такими піснями ми ледь піднялися по сходам і пішли в гостину. Там вже сидів Какаши і ще двоє людей.
-Наруто? Дей?
-О, привет любимий. Доречі я Наруто, а це Дей. - я звернувся до тих хто сиділи там.
-Я Обіто, а це моя дівчина Рін. - протягнув хлопець який сидів напроти Какаши і обнімав дівчину.
-Приємно. Ми не буде мішати. - я усміхнувся і ледь підішов до Дея.
-Ми підемо на верх. - проговорив Дейдра який тільки закінчив зе одну пісню.
Незнаю як ми добралися. Але вроді залишилися живі. Вирішили ми піти в кінотеатер. Вибрали якусь комедію і лягли. Вроді мене почало відпускати тай і того. Тому коли ми додоилися то ми вже буди вроді тверезі.
-Ну треба їхати. Завтра рано вставати.
-Тобі, рано?! Я розумію мене в Універ, в тобі?
-Як куди. Мене прийняли в «ОЗД». Яж подавав заявку на навчання на місяць вот мене й прийняли.
-Ого класно! А це пов'язано з твоєю професією? Тиж вроді піар менеджер так?
-Не тупи. Це як повищеня клафікації! І це зв'язано!
-Та поняв вже. Доречі прикинь ти тої в сни закінчив Універ о то ти старий.
-Ей, мені тільки двадцять два! - він почав бити мене подушкою.
-Поняв, поняв! - я тоже взяв подушку і ми почали битися. Коли наша схватка титанів зайнчилася я пішов його відпроводжувати.
Коли я вже його від провадив то пішов в гостину. Там дальше вони сиділи.
-Привіь.
-Я думав ти так і заснеш. - усміхнувся Какаши і приьягнув мене до себе на коліна.
-Ну бачеш живий.
-Доречі ради, що я познайомився з хлопцем який зміг зачіпии нашого холодно принца. - усміхнувся Обіто і ще блище прижав до себе Рін.
-Мені доречі теж приємно з тобою познайомитися. Бо той випар в за тебе всі мої мозги. - усміхнулася дівчина і подивилися на Какаши який втопився в мою спину.
-І нащо ти спалила контору Рін?!
-Нехай знає. - вона усміхнулася.
-Нам напевно треба йти бо завтра рано вставати. Бо ти знов в свому універі будеш, а мені прийдеться все розбирати!
-Іди ти! - Какаши піднявся з дивана і легко вдарив Обіто кулаком. Той відповідь зробив так само і вони по скакали так до виходу.
-Ех, скільки років вже знайомі а так і нічого не міняється. - усміхнулася Пін і подивилася на мене.
-А скільки ви знайомі?
-Напевно ще з тринадцяти. Ми в одному класі вчилися так і разом в Універ пішли в там і фірма відкрилася.
-Ясно. А скільки ти з Обіто одружена? - вона подивилася на своє кольцо і усміхнулася.
-Два поки тому.
-Ез, файно. - так ми дойшли до виходу і попрощалися.
Коли вони повністю виїхали з подвір'я до мене підійшов Хатаке і обійняв.
-І як вони тобі?
-Файні. Нарешті хоть з кимось з твоїх друзі познайомився. - я усміхнувся і прижався до сіроволосого. Так ми і пішли в спальню. Не в мене ні в Какаши не було сиди тому ми зразу заснули і погрузилася в царство морфей.
Хотя перед тим думав як Дей буде по вишукати свою класифікацію і нащо. Ні він працює допомагає початковим фірмам але щоб він цим захоплювався ні. В їхній сім'ї приносить більше грошей Сасорі він працює в одному з універі викладає в універі де вчився Дейдра там вони доречі познайомилися. Хотя незнаю коли той куклавод встиг йому тільки двадцять чотири. А тут і гонки і викладач щей стільки часу з Дейдрою. Ну я радий що в они разом і зо Дей почнеться вчитися імено в «ОЗД» це досить відомий Універ.
Ранок почався з будильника і водних процедур. Ми привели себе в порядок і поїхали. Хатаке на своїй машині, а я на мотоциклі.
Коли я приїхав то перша пара прошла дуже скоро. І доречі Кіби не було а на без імяному пішьці правої руки в неї було обручальне кольцо. Ісатки одружили. Ех шкода дівчину, а іона тільки свою любов найшла. З такими думками я дойшов до кабінету економіки.
_______________
Як думаєте, що буде дальше?)🤔