{ Недосяжний }

{Розділ 32}

Почалася ніжна музика і висвічувалося мої фотки, багато я впізнав бо Хатаке часто фотка в мене. Через пару фоток почалися і слова.
«Коли я тебе побачив то не зміг відірвати погляд. Ти тоді мені на грубив і потім на парі просто свалив. Я цілий день думав про тебе. Ти дуже довго не з'являвся в Універі і я почав винюховувати про тебе інформацію. Дальше ми поїхали в ту поїздку. І знаєш я був дуже щасливий, що ми в одному номері. Доречі коли я придумав тебе до себе я робив це спеціально. А день коли я тебе в перше поцілував змінив всі відносини до тебе. Я зрозумів, що не рівно душний до тебе. Потім сталася ситуація в кабінеті мені просто тоді знесло кришу. Я цілий час думав а потім ти сам мене поцілував це для мене було дуже прям дуже. Потім перший раз не знаю як це сталося. Дальше всі ті ситуації і вот двадцять сьомого вересня ми почали наші стосунки. Це було для мене щось неймовірне. Я ДУЖЕ ПРОШУ ВИБАЧЕНЯ ЗА ТЕЩО ЗВИНУВАТИВ ТЕБЕ. Я ПРОСТО РЕАНИЙ А ЦЕ ВИКЛАКАЛО СТІЛЬКИ ЕМОЦІЙ, ЩО Я НЕ МІГ. Дуже надіюся на твоє вибаченя....»
Відео закінчилося, а квіти випустили пил і я не поняв як по середині з'явився нереальний великий торт з лімітованим раменом! І ще був мій любими просто в менших упаковках! Я підійшов блище і біля того торта сиділа маленька лисичка. Тільки я підійшов то та лисичка підбігла до мене. На її ошейнику була записка «Обернися». Я зробив так як було написано і побачив Хатаке з квітами.
-Ти вибачиш мені? Дуже тебе прошу. - він впав на коліна. Я не міг дивитися на нього в такому стані. Я підняв його одною рукою бо в іншій тримав лисицю.
-Я то вибачу, але обіда залишеться...
-Правда?! Ти даш мені ще один шанс?!
-Ти його і ніколи не мав. - я усміхнувся і об-ня Какаши. А той просто мене чуть не задушив. Ми дуже довго так стояли але потім відпустили один одного.
-Як назвеш того малиша?
-Навіть незнаю, напевно Курама. Помоємо йому повністю підходить. - я усміхнувся і полоскотати лисичку.
-Та тобі підходить? - Курама прижався до мене значить подобається. Я його погладив і пішра до рамену.
-Нам треба то буде якось занести він просто дуже великий майже як я.
-Донесу вінж легки. А ти бери Кураму і пішли.
Ми вийшли вирішли сіроволосий поставив то все в багажник і я сів на переднє скління. Треба завтра буде забрати мотоцикл.
-Я навіть не уявляв, що ти мене вибачиш.
-Тоже не думав. Просто рамен тай Курама самий самий.
-А я?
-А ти не самий самий. - я показав йому язик. Так ми і доїхали.
Зайшли то я зразу пішов в кімнату переді гнув я і заснув. Незнаю навіть де лисицю залишив. Я просто був нереально змучиний.
Ранок почався з того зо по мені хтось лазив коли я відкрив очі то поьачив Кураму.
-Ти, що тут робиш?
-Він хоче зоб ти його покормив напевно. -усміхнувся Какаши який зайшов в кімнату і якраз надягав гольф.
-Ти куда?
-В офіс, потім на пару і знов в офіс.
-О це в тебе загрузка сьогодні.
-А ти чого лижиш? Давай в Універ збирайся.
-Ти зараз мені щось говориш?! Нє нє я теб але не вибачив повністю тому я йду дальше спати.
-Ну добре можеш побути в дома. - він підійшов до мне стягнув маску і поцілував в лоб, погладивши при цьому Курама.
Я ліг дальше спати, а той вже пішов. Проснувся другий раз я вже в обід пішов поїв покормив Кураму і пішов малювати.
Настали вихідні і я Дейдра, Какаши і Сасорі пішли гуляти в центр. Вдягнув я сірі джинси і пояс з підвісками, на верх чорна однотонна кофа наверх сіру вітровку і взув масивні чорні чоботи і пішов на вихід.
Приїхали ми то трохи погуляли, а потім засіли а кафе.
-Ми вирішли одружитися весною.
-Ну то якраз файна погода. Яб напевно теж хотівби весною. - Какаши озвучив свої думки і продовжив їсти.
-К ти Наруто? - ухмильнувшись спитав Сасорі.
-А я, що?! Я нічого. Мені зе зарано. Тільки двадцять хотяби як Дей в двадцять два. - Хатаке в коли в мене в бік вилкою.
-Ай, що ти робиш?!
-Гпмає чого таке говорити. Не підходить тобі скорше мені взагалі-то вже тоді буде двадцять дев'ять.
-Хм, а хто сказав що я погоджуюся за тебе виходити. - я ухмильнувся і впав на груди Хатке.
-Я тобі не дам не зі мною!
-Мильота. - промурликав Дей і я кинув на нього грізний погляд від чого він підняв руки.
Ми ще сиділи а потім щераз вирішли пройтися. Ми з жуєм трохи відірвалися в перед, а Сасорі відійшов поговорити з телефоном. Какаши йшов за нами і щось строчив в телефон. Як я по вчив, що біля нього зупинилася розова копна. Ми з Жецдрлю зупинилися і вирішли все послухати. Вона вде мен нервує, чооо вона так близько?!2
-Какаши-сенпай! Я не очікувала вас тут зустріти. Що тут робиш?
-Та вот гуляю.
-З ким?! Я думала ти сам хотіла б з тобою прогулятися. - фона опустила голову. Вони щось говорили я не чув після чого. Хатаке підняв її за підбородок щось прошиптав їй на вухо і покликав мене.
-Вот знайомся це мій хлопець. Том косіть не смій говорити таке. І взагалі нас нісого пов'язувати не буде і зараз не пов'язує. Твої почуття це просто і мімолітня спишка.
-Він?! Він ваш хлопець?! Хлопець?!
-Не в видно?
-Та та! Він ніколи не буде з вами. Хіба тільки за грошей.
-Сакура іди будь-ласка своєю дорогою. Папа. - Хатаке взяв мене за руку і повів до Дея який походу вже придумав як її вбити.
-Я вже знаю де як її вбити. Щоб їй нічого в голову такого тупого як Карін в голову не прилізло. - він підняв палець в гору.
-Імено, я тобі допоможу я теж підняв палець. - ми посміялися і до нас підійшов Сасорі який все то бачив.
Через який час ми приїхали і я відчував себе щасливим.
———————
Тепеп все буде🤩💫🏹