Він тебе відпустив коли ви прийшли на дах університету.
- І навіщо ти мене сюди привів? - сердито запитала ти.
- Я хочу з тобою поговорити. - сказав спокійним тоном Чімін.
- І про що ти хочеш поговорити? - вже трохи спокійнішим тоном сказала ти.
- Про те, що я хочу щоб ми залишились друзями - сказав сумним тоном Чімін.
- Да ок, ми з тобою залишимось друзями. - ти вже хотіла йти але тебе зупинив Чімін.
- Знай Т/І, якщо Юнгі з тобою щось зробить, ми тобі допоможемо.
- А ми це хто? - запитала ти.
- Як хто: я, Хосок, Чонгук І Тэ.) - з посмішкою сказав Чімін.
- Дякую, а тепер я піду добре?
- Так можеш іти Т/І.
Ти прийшла назад в коридор де на тебе чекав Юнгі.
- Де тебе носило? Я тебе всюди шукав. - трохи сердито сказав Юнгі і обняв.
- Я була на даху - ти не хотіла казати Юнгі що ти була там з Чіміном.
- А з ким ти там була? - запитав Юнгі дивлячись в твої очі.
- Сама - трохи схвильовано сказала ти.
- Не вірю, тому кажи з ким ти там була. - вже сердито казав Юнгі.
- Ладно, я там була з Чіміном.
- І що ви там робили? - запитав Юнгі.
- Ми говорили і більше нічого. - сказала ти вже трохи розсердившись.
- Добре що він з тобою нічого не зробив) а тепер пішли в клас. Юнгі обняв тебе і ви пішли в аудиторію.
Після пари ти з Юнгі вийшла з університету.
- Т/І може ми підемо кудись гуляти чи якусь дораму чи фільм подивимось.
- Давай подивимось щось бо я не можу гуляти після того університету.
- Добре Т/І~шаааа) - сказав Юнгі і поцілував тебе в щічку. Ви вирішили піти до Юнгі додому дивитись фільм але перед тим ти зайшла додому взяла все що тобі буде потрібно і якийсь одяг щоб передягнутись. Ось ви підходите до будинку Юнгі. Це був двох поверховий будинок з великим заднім подвір'ям. Коли ти зайшла всередину того будинку тобі він дуже сподобався бо був дуже гарний. Особливо тобі сподобалось що він був у стиль модерн.
- Подобається? - запитав Юнгі який виходив з кухні, від чого ти злякалась.
- Та... Тут так гарно)
- Вибач що налякав, чагі - він підійшов і обняв тебе.
- Нічого Юнгі.- спокійно відповіла ти.
- Називай мене оппою. - сказав Юнгі з посмішкою.
- Добре Юнгі~оппа) - вже трохи посміхнувшись сказала ти. Ви зайшли в вітальню і сіли на диван який був навпроти великого телевізора.
- Який фільм чи дораму будем дивитись? - запитав Юнгі з зацікавленням.
- Давай дораму "готель де луна" - сказала ти.
- Хммм, любиш дивитись ужастіки? Я думав що ти скажеш якусь дораму про кохання.
- Неа, не дуже люблю дивитись дорами про кохання, але є пару таких які мені подобаються.
- Тоді ок, подивимось "готель де луна". Коли Юнгі увімкнув цю дораму то ти сіла трохи ближче до нього. Юнгі це помітив, і вирішив що ви будете дивитися дораму в обнімку. Від дій Юнгі тобі спочатку було страшно, але ти швидко заспокоїлась, бо знала що Юнгі тобі нічого поганого не зробить. Ви вже встигли подивитись пів дорами, і ти почала засинати. Ти не хотіла це показувати Юнгі тому ти робила вигляд ніби ти її дивишся.
- Т/І? - запитав Юнгі і побачив твою сонну мордашку. І він переніс тебе в спальню поклавши тебе на ліжко. А сам він вимкнув дораму і пішов спати з тобою.
Ти прокинулась зранку бо потрібно було іти в університет.
І ти побачила як мило біля тебе спить Юнгі ти вирішила його не будити, а сама пішла готувати сніданок для вас. Коли все було майже готово ти відчула на своїй талії руки. Ти зрозуміла що це був.....
***************************
Хей..... 😅😅
Я знову вернулась да знаю я часто пропадаю, але що я зроблю з собою. Правильно нічого.
Але у мене зараз дуже мало активу😭😥 тому щоб вийшла нова глава треба набрати як мінімум 3-5 зірочок. Люблю вас😘😍
ВИ ЧИТАЄТЕ
Твій Мін Юнгі [Завершений]
FanfictionТ/І - 20 річна дівчина яка все своє дитинство жила в Пусані. Але переїхавши в Сеул знаходить своє кохання....